Ян «Вонтробка» Стшелецький
Ян «Вонтробка» Стшелецький гербу Окша (пол. Jan Strzelecki (Wątróbka); ? — 1493, Краків) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ.
| Ян «Вонтробка» Стшелецький Jan Strzelecki (Wątróbka) | ||
| ||
|---|---|---|
| 1480 — 1493[1] | ||
| Конфесія: | римо-католик | |
| Церква: | Римо-католицька | |
| Попередник: | Ян Длугош | |
| Наступник: | Анджей Боришевський | |
| Професія: | військовик, римо-католицький релігійний діяч | |
| Діяльність: | католицький священник | |
| Національність: | поляк | |
| Смерть: | 1493 Краків | |
| Похований: | домініканський костелі Святої Трійці (Краків) | |
| Династія: | Стшелецькі | |
| Чернецтво: | до 1481 | |
Біографія
Походив з роду, дідичним володінням якого було поселення Стшельце (пол. Strzelce) в Сандомирській землі.[джерело?]
З молодих років був військовиком. За Шимоном Окольським, під час битви під Варною 1444 року потрапив до турецького полону, звідки дивом повернувся додому. Пізніше обрав духовний стан.[2] 9 травня 1481 року номінований, а 20 травня 1481 затверджений латинським архиєпископом у Львові[3].[4] Посівши цю посаду у Львові, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою Римо-католицької церкви через майно, яке він почав використовувати всупереч думці каноніків, що призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в Римі,[5] і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правоту. Через це архієпископ впав у меланхолію (за іншими даними, збожеволів[5]).
Каспер Несецький стверджував, що Мартін Кромер помилково приписував йому посаду белзького каштеляна.[2]
1481 року освятив частково збудовану[6] Латинську катедру Львова[7] після завершення будівництва її склепінь.[8]
Затвердив привілей Давида Бучацького, власника Бучача, для старого фарного[9] костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в Голгочому (точна дата відсутня, 28 квітня, між 1481 і 1485 роками[10]).[11]
За його протекції в Галичині осів родич — батько відомого польського поета Миколая Рея Станіслав.[12]
Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у домініканському костелі Святої Трійці.
Примітки
- Іноді вказують дату 1488 → Див.: Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. IV. — S. 224. (пол.)
- Archbishop Jan Strzelecki †
- іноді вказують іншу дату — 1480 рік → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)
- Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.
- ЛЬВІВ. Митрополича базиліка.
- одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: Wieża Babel pod barokowym hełmem // Rzeczpospolita
- Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — Wyd. I. — S. 76. — ISBN 83-89188-53-8. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.
- Akta grodskie i ziemskie… — T. 7. — S. 138.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)
- Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademja Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)
Джерела
- Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 40. — ISBN 978-617-629-024-7.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 224. (пол.)