Ян Бейзим

Ян Бе́йзим (іноді Ян Бейзим-Опока;[2] пол. Jan Beyzym; 15 травня 1850, Бейзими — 2 жовтня 1912, Мадагаскар) — польський священик, єзуїт, місіонер. Відомий своєю релігійною місією на Мадагаскарі.

Ян Бейзим
Jan Beyzym
Народився 15 травня 1850(1850-05-15)
Бейзими, тепер Ізяславський район
Помер 12 жовтня 1912(1912-10-12) (62 роки)
Мадагаскар
·проказа
Громадянство Австро-Угорщина
Діяльність священик
Відомий завдяки мученик
Знання мов польська[1]
Конфесія католик
Рід Q63532213?
Батько Ян Бейзим
Мати графиня Ольга Стадницька
Герб

Рання біографія

Народився у Бейзимах Великих на Волині 15 травня 1850 року. Батько Ян — власник маєтку в селі Онацьківці, учасник антиросійського повстання 1863 року, із залишками свого загону перейшов на територію Австро-Угорщини. Був заочно засуджений до смертної кари, а їх «двір» спалили казаки. Мати — графиня Ольга Стадницька гербу Шренява, після втрати маєтку переїхала з дітьми до Києва. В сім'ї була надзвичайно сильна релігійна атмосфера.

У 1864–1871 роках навчався у Київській гімназії. У Тернополі закінчив курс філософії.[2] Після її закінчення нелегально перебрався до Порудного (Яворівський повіт), де перебував батько. Потім переїхав до містечка неподалік Березова, де 11 грудня 1872 року[3][4] вступив до новіціяту ордену єзуїтів у Старій Весі. У 1874–1882 рр. навчався у Кракові, де студіював філософію, гуманістику і теологію. Згодом став опікуном та вихователем товариства Ісусового у Тернополі. Після переведення закладу єзуїтів з Тернополя до Хирова переїхав з ним.[5]

Місія в Мадагаскарі
Ян Бейзим з африканськими дітьми

Утім, у Хирові Я. Бейзим надовго не затримався і 17 жовтня 1898 через Краків і Марсель відбув на Мадагаскар. Прибув до столиці цієї країни — міста Антананаріву — 30 грудня. На новому місці приєднався до місії французьких єзуїтів, а відтак почав збирати пожертви на батьківщині для відкриття нового лепрозорію у місцевості Марана. Заклад запрацював 16 серпня 1911 р.[6]

Унаслідок виснажливої праці в складних умовах Я. Бейзим захворів на проказу і помер 12 жовтня 1912 р.[6] Похований на цвинтарі для прокажених в Амбаватурі.

Вшанування

У 1989-му Фіанарантсоа відвідав папа Іван Павло ІІ. А 18 серпня 2002 р. понтифік проголосив Яна Бейзима Блаженним. Пам'ять місіонера вшановують 12 жовтня. У 2012 р. на Мадагаскарі відкрили пам'ятник отцю Бейзиму.[6]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Володимир Окаринський. Отці-єзуїти в Тернополі
  3. Marian Pelczar. Beyzym Jan… — S. 1.
  4. Catalogus ex parte dispersae Provinciae Galicianae Societatis Jesu ineunte anno 1874. — Cracoviae 1874. — P. 11, 20.
  5. Мороз, Володимир (12 травня 2010). Історії тернопільських єзуїтів.
  6. Мороз, Володимир (3013-03-2). Як чернець із Тернополя став місіонером на Мадагаскарі.

Джерела
  • Marian Pelczar. Beyzym Jan (1850—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — tom II. — S. 1-2. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 8304032910

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.