Ян Паларик

Народився в сім'ї тесляра, початкову загальну і музичну освіту здобув вдома від батьків. Загальну освіту продовжив у Пряшеві та Кечкеметі, вивчав богослов'я в Естерґомі, Братиславі та Трнаві. Після навчання служив пастором у Стари-Текові (Starý Tekov), Віндшахті (Штявницьке Банє) і Банській Штявниці. У 1852—1862 роках служив пастором у німецькій громаді Пешта, з 1862 до своєї смерті — в Майцихові (Majcichov). Був одним із творців «Матиці словацької», у 1868 році брав участь в формуванні нової політичної партії — Нової школи Словаччини (Nová škola slovenská). Також присвятив себе організації народної освіти і просвіти. Статті Паларика в журналах «Cyrill a Method», «Katolicke Noviny» (в цьому журналі він був одним з редакторів) і «Slovenske Noviny», в яких він виступав як патріот і словацький націоналіст, який прагнув до захисту та поширення словацької мови і культури, настроїли проти нього німців і угорців, і до 40 років він не отримував приходу безпосередньо в Словаччині. Зі статей і окремих видань Паларика більш відомі «Ohlas pravdy» (1852), «Dôležitosť dramatickej národnej literatúry» (1860), «O slovanskej vzájomnosti» (1864). Комедії та драми Паларика оцінювалися як занадто сентиментальні й повчальні, не користувалися успіхом. Найбільш відомі: «Incognito», «Drotár», «Zmierenie alebo Dobrodružstvo pri obžinkoch» і «Dimitrij Samozvanec» (Пешт, 1870). Окрім того, були написані підручники граматики, читання і закону божого для початкових шкіл на словацькій мові.

• kol. autorov, Slovensko — Kultúra I. časť, Obzor, Bratislava, 1979
• kol. autorov, Encyklopédia Slovenska IV. zväzok, Veda, Bratislava, 1980
• Rímskokatolícka farnosť Všetkých svätých v Majcichove a kňaz Ján Palárik
• Kronika obce Raková
• Паларик, Ян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 Online