Кечкемет

Ке́чкемет[1][2] (угор. Kecskemét) — місто в центральній частині Угорщини, у регіоні Південний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє Бач-Кішкун. Восьме за величиною місто країни, населення — 110 813 осіб (2017).

Кечкемет
Kecskemét
Герб Прапор
Панорама
Панорама
Основні дані
Країна  Угорщина
Медьє Бач-Кішкун
Регіон Південний Великий Альфельд
Населення 110 813
Площа 321,36 км²
Густота населення 336,96 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 6000
Телефонний код +36-76
Географічні координати 46°54′25″ пн. ш. 19°41′36″ сх. д.
Висота над рівнем моря 122 м
Місцева влада
Вебсторінка kecskemet.hu
Мапа

Кечкемет

Кечкемет у Вікісховищі

Географія і транспорт

Кечкемет знаходиться за 86 км на південний схід від Будапешту і на такій же відстані на північний захід від Сегеда. Через місто проходить автомагістраль Будапешт — Кечкемет — Сегед, інші дороги йдуть на захід до Шольту і на схід, у бік Кунсентмартона і Бекешчаби. В місті є залізнична станція, час в дорозі на поїзді від Будапешту — 1 ч. 20 хв.

Етимологія

Назва міста походить від угорського слова угор. kecske, козел і відображає давні тваринницькі традиції регіону. Козел зображений також на гербі міста.

Історія

Стародавні поселення, що існували на місці Кечкемета були повністю знищені навалою монголів в XIII столітті. Але завдячуючи вигідному географічному розташуванню на перехресті торгових шляхів Кечкемет швидко був відновлений, в 1348 році король Людвік I Великий дарував йому права міста.

В XVI-XVII століттях місто, як і вся Центральна Угорщина було під владою Османської імперії, але Кечкемет користувався пільгами платити податки напряму будайському паші, завдячуючи чому знаходився під його протекцією і уник руйнувань і тотальних грабежів.

В XVIII столітті в околицях міста інтенсивно розвивалось тваринництво, в XIX столітті його почало витісняти виноградництво і садівництво. До кінця XIX століття Кечкемет переторився в важливий торговий центр регіону, благополуччя міста відбилось на його внутрішньому обліку, тут були збудовані декілька розкішних палаців в стилі ар-нуво, нова ратуша, церква і гімназія ордена піарів та інші примітні будівлі.

Після Другої Світової війни в місті було збудовано декілька індустріальних підприємств, в 1950 році Кечкемет став столицею найбільшого за площею угорського медьє Бач-Кішкун. В 1975 році незаймані степові території поруч з містом були об'єднані в національний парк Кішкуншаг.

Пам'ятки
  • Міська ратуша
  • Міський собор
  • Католицька церква св. Міклоша
  • Лютеранська церква
  • Гімназія і церква піарів
  • Синагога
  • Палац «Cifra Palota» (дослівно «Прикрашений палац»)
  • Міський театр
  • Православна церква (або Троїцька церква).
  • Театр Йожефа Катони
  • Ратуша міста Кечкемет
  • Православна церква Кечкемет
  • галерея в Кечкеметі "Cifra palota"

Міста-побратими

Цікавинки

Кечкемет відомий в країні і за межами як столиця виробництва відомої абрикосової палінки (угор. barack palinka). Крім вживання як алкогольний напою, кечкеметська палінка використовується для виготовлення десертів і коктейлів. Великим поціновувачем цього напою був король Англії Едуард VIII[3] Щороку наприкінці вересня проводиться ярмарок з нагоди Дня міста, де можна придбати речі вироблені власноруч за старовинними технологіями.

ярмарок на День міста Кечкемет 2018 керамічний посуд

Примітки
  1. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Про кечкеметську палінку на сайті http://www.hungary.ru[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.