Кечкемет
Ке́чкемет[1][2] (угор. Kecskemét) — місто в центральній частині Угорщини, у регіоні Південний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє Бач-Кішкун. Восьме за величиною місто країни, населення — 110 813 осіб (2017).
Кечкемет Kecskemét | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Бач-Кішкун | ||||
Регіон | Південний Великий Альфельд | ||||
Населення | 110 813 | ||||
Площа | 321,36 км² | ||||
Густота населення | 336,96 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
Поштові індекси | 6000 | ||||
Телефонний код | +36-76 | ||||
Географічні координати | 46°54′25″ пн. ш. 19°41′36″ сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 122 м | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | kecskemet.hu | ||||
Мапа | |||||
Кечкемет | |||||
Кечкемет у Вікісховищі |
Географія і транспорт
Кечкемет знаходиться за 86 км на південний схід від Будапешту і на такій же відстані на північний захід від Сегеда. Через місто проходить автомагістраль Будапешт — Кечкемет — Сегед, інші дороги йдуть на захід до Шольту і на схід, у бік Кунсентмартона і Бекешчаби. В місті є залізнична станція, час в дорозі на поїзді від Будапешту — 1 ч. 20 хв.
Етимологія
Назва міста походить від угорського слова угор. kecske, козел і відображає давні тваринницькі традиції регіону. Козел зображений також на гербі міста.
Історія
Стародавні поселення, що існували на місці Кечкемета були повністю знищені навалою монголів в XIII столітті. Але завдячуючи вигідному географічному розташуванню на перехресті торгових шляхів Кечкемет швидко був відновлений, в 1348 році король Людвік I Великий дарував йому права міста.
В XVI-XVII століттях місто, як і вся Центральна Угорщина було під владою Османської імперії, але Кечкемет користувався пільгами платити податки напряму будайському паші, завдячуючи чому знаходився під його протекцією і уник руйнувань і тотальних грабежів.
В XVIII столітті в околицях міста інтенсивно розвивалось тваринництво, в XIX столітті його почало витісняти виноградництво і садівництво. До кінця XIX століття Кечкемет переторився в важливий торговий центр регіону, благополуччя міста відбилось на його внутрішньому обліку, тут були збудовані декілька розкішних палаців в стилі ар-нуво, нова ратуша, церква і гімназія ордена піарів та інші примітні будівлі.
Після Другої Світової війни в місті було збудовано декілька індустріальних підприємств, в 1950 році Кечкемет став столицею найбільшого за площею угорського медьє Бач-Кішкун. В 1975 році незаймані степові території поруч з містом були об'єднані в національний парк Кішкуншаг.
Пам'ятки
- Міська ратуша
- Міський собор
- Католицька церква св. Міклоша
- Лютеранська церква
- Гімназія і церква піарів
- Синагога
- Палац «Cifra Palota» (дослівно «Прикрашений палац»)
- Міський театр
- Православна церква (або Троїцька церква).
- Театр Йожефа Катони
- Ратуша міста Кечкемет
- Православна церква Кечкемет
- галерея в Кечкеметі "Cifra palota"
Міста-побратими
Цікавинки
Кечкемет відомий в країні і за межами як столиця виробництва відомої абрикосової палінки (угор. barack palinka). Крім вживання як алкогольний напою, кечкеметська палінка використовується для виготовлення десертів і коктейлів. Великим поціновувачем цього напою був король Англії Едуард VIII[3] Щороку наприкінці вересня проводиться ярмарок з нагоди Дня міста, де можна придбати речі вироблені власноруч за старовинними технологіями.
Примітки
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Про кечкеметську палінку на сайті http://www.hungary.ru[недоступне посилання з квітня 2019]