Японський жук

Японський жук[1] (Popillia japonica) — вид пластинчатовусих жуків з підродини хлібних жуків і хрущиків. Наукова видова назва свідчить про його походження — з Японії, де він став злісним шкідником садів і парків. Вперше в США був відкритий 1916 року в розпліднику рослин поблизу Ривертона (Нью-Джерсі).

?
Японський жук

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі
Клас: Комахи
Ряд: Твердокрилі
Надродина: Скарабеоїдні (Scarabaeoidea)
Родина: Пластинчастовусі
Триба: Anomalini
Рід: Popillia
Вид: Японський жук
Біноміальна назва
Popillia japonica
Newman, 1841
Посилання
Віківиди: Popillia japonica

Опис

Дорослий жук має довжину від 7 до 10 мм, ширину від 4,4 до 6 мм. Самиці більші за самців. Жук овальний, помірно опуклий, яскраво-зелений з металевим блиском, середина надкрил мідно-коричнева. Надкрила вкривають усе черевце, збоку з-під яких з кожного боку по 5 пучків з білих волосків і два пучки таких самих волосків на пігідії.

Яйце еліптичне до 1,5 мм, світле, з олов'яним блиском.

Личинка світла, С-подібна, відроджується через 9-14 днів. У личинок 3 віки, починаючи з 2-го, на черевній стороні анального сегмента малюнок у вигляді римської цифри V.

Лялечка світло-коричневого кольору, довжиною до 14 мм, в колисці[2].

Біологія

Зимує в стадії личинки другого або третього віку в ґрунті на глибині від 20 до 40 см. Навесні личинки піднімаються до поверхні ґрунту й живляться коренями рослин. У червні — на початку липня личинка лялькується. Літ жуків починається з липня і до середини вересня. Весь цей час жуки живляться листям, квітами і зав'язями рослин, і відкладають яйця в ґрунт (близько 60 яєць). Середня тривалість життя імаго становить 30-45 днів. Цикл розвитку однорічний[2].

Екологія та місцезнаходження

Цей вид є сільськогосподарським шкідником. В Японії він не завдає такої руйнівної шкоди, як у Північній Америці. Він завдає шкоду приблизно 200 видам рослин, зокрема кущам розових, виноградникам, хмелю, каннам, лагерстремії тощо.

У Росії японський жук зустрічається на Курильських островах і на Сахаліні. У Росії віднесений до карантинних об'єктів для запобігання його поширення на материку.

Галерея
  • Яйця
  • Личинка
  • Лялечка
  • Доросла особина
  • Японський жук поїдає листя персика

Примітки
  1. Перелік регульованих шкідливих організмів (укр.). Міністерство аграрної політики та продовольства України. 16 липня 2019. Процитовано 16 серпня 2020.
  2. Японский жук, описание. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 липня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.