Ярок (Ужгородський район)
Яро́к — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Цигань.
| село Ярок | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Закарпатська область | ||||
| Район/міськрада | Ужгородський район | ||||
| Рада | Баранинська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1600 | ||||
| Населення | 724 | ||||
| Площа | 0,44 км² | ||||
| Поштовий індекс | 89414 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°38′34″ пн. ш. 22°26′13″ сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 89414, с. Ярок | ||||
| Карта | |||||
  Ярок | |||||
 Ярок | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія
В околицях села в 1963 році виявлено бронзовий скарб з семи предметів. Біля телевізійної станції – бронзовий скарб прикрас епохи раннього заліза у вигляді підвісок.
В письмових джерелах село відоме під назвою: "Аагок", що є змадяризованим слов'янським словом "ярок".
Перша письмова згадка про село, однак відома лише від 1499 року, коли воно належало Другетам. Нинішнє село Ярок засноване на волоському праві на початку XV ст.
В XV-XVII ст.ст. село належало Невицькому домену Другетів. Жителі села близько 1585 року прийняли реформацію і належали до Ужгородської плебанії.
В останній чверті XVI ст. у село прибули 20 нових родин поселенців. В 1599 році в селі господарювало 30 родин і родина шолтейса. На початку XVIII ст. в Ярку мешкали лише 9 селянських родин.
Церква Різдва пр. богородиці. 1802.
У 1751 р. в селі була гарна дерев’яна церква св. Миколи з усіма образами та двома дзвонами, “благословена от архіпресбитера Середнянського”.
Нині тут – базилічна церква з високою бароковою вежею, що несе три дзвони, та бароковими завершеннями над вівтарем і бічними апсидами. Висота храму 22,5 м, довжина – 17 м, ширина – 9 м. У шематизмі 1883 р. церкву датують 1877 р. Згідно з написом на хорах церкву споруджено в 1802 р. Іконостас встановили в 1825 р., казательницю – в 1847.
У 1902 р. капітально відремонтували зовнішні стіни, перекрили турню. Усередині розмалювали стіни, вівтар та іконостас. Коштом Федора Ігната та його дружини поставили хори. Пізніше зовнішній ремонт зробили 1932р. У 1935 р. знову перемалювали стіни, оновлено престол і зроблено нову казательницю. Іконостас оновив художник С. Сарновський з Ужгорода. Останні ремонти зроблено в 1972 р. і 1986 р. Мурований хрест біля церкви поставив Павло Гливка в 1894 р.
Розповідають, що оскільки село розділене на дві частини потоком, то селяни уважно стежили, яка частина внесе більше грошей, щоб там поставити церкву. На місці майбутнього будівництва поставили мурашник, а церкву почали будувати лише переконавшись, що мурашки добре почуваються на цьому місці.