Ярослав Шилгавий

Ярослав Шилгавий (чеськ. Jaroslav Šilhavý, нар. 3 листопада 1961, Пльзень) — чехословацький, потім чеський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, з 2018 року очолює тренерський штаб збірної Чехії.

Ярослав Шилгавий
Ярослав Шилгавий
Особисті дані
Народження 3 листопада 1961(1961-11-03) (60 років)
  Пльзень, Чехословаччина
Громадянство  Чехія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1967–1975
1975–1978
1978–1980		 TJ Chotěšov
ČSAD Plzeň
«Вікторія» (Пльзень)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1979–1980 «Шкода» (Пльзень) 8 (0)
1980–1990 «Руда Гвезда» 243 (9)
1990–1994 «Славія» 83 (3)
1994–1997 «Петра» (Дрновіце) 69 (8)
1997–1999 «Вікторія» (Жижков) 62 (5)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1990–1991 Чехословаччина 4 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2000–2002 «Вікторія» (Жижков)(помічник)
2002–2009 Чехія(помічник)
2002–2005 «Спарта» (Прага)(помічник)
2005–2007 «Спарта» (Прага)(дублери)
2007–2008 «Кладно»
2008 «Вікторія» (Пльзень)
2010–2011 «Динамо» (Чеські Будейовиці)
2011–2014 «Слован»
2014–2015 «Яблонець»
2016 «Дукла» (Прага)
2016–2017 «Славія»
2018– Чехія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Руда Гвезда» та «Славія», а також національну збірну Чехословаччини. В цілому у вищому дивізіоні Чехословаччини, а потім Чехії провів 465 матчів, забивши 25 голів, встановивши чеський рекорд за кількістю проведених матчів[1].

Як тренер найбільших результатів досягав зі «Слованом» (Ліберець) та «Славією», з кожною з яких ставав чемпіоном Чехії.

Клубна кар'єра

Народився 3 листопада 1961 року в місті Пльзень. Вихованець юнацької команди «Шкода» (Пльзень), в якій розпочав 1979 року виступи на дорослому рівні[1], взявши участь у 8 матчах чемпіонату.

1980 року для проходження військової служби перейшов у «Руду Гвезду» (Хеб), де залишився і після закінчення військової повинності. Всього відіграв за команду з Хеба дев'ять з половиною сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі команди, був основним гравцем захисту команди і зіграв 243 матчі у вищому дивізіоні Чехословаччини.

На початку 1990 року перейшов у «Славію», у складі якої провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Славії» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і став з командою віце-чемпіоном Чехословаччини у останньому розіграші турніру, сезоні 1992/93.

Протягом 1994—1997 років захищав кольори клубу «Петра» (Дрновіце), а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Вікторія» (Жижков), за команду якого виступав протягом 1997—1999 років і був капітаном команди[2].

Виступи за збірну

29 серпня 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чехословаччини в товариській грі проти Фінляндії, а останній матч провів 27 березня 1991 року, коли зіграв вісім хвилин матчу проти Польщі. Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 4 матчі, а також зіграв у одному матчі за другу збірну у 1992 році[1].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2000 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Вікторія» (Жижков)[3], де працював спочатку під керівництвом Зденека Щасного, а з літа 2002 року — Вітезслава Лавічки. Паралельно в грудні 2001 року став асистентом головного тренера збірної Чехії, де працював до квітня 2009 року[4].

У грудні 2002 року головний тренер «Спарти» (Прага) Їржі Котрба запросив Шилгавого до штабу своєї команди[5]. Після звільнення Котрби Ярослав залишився у штабі команди і при наступних тренерах — Франтішеку Страці, Ярославу Гржебіку та Станіславу Гризі, після чого влітку 2005 року був переведений на посаду головного тренера резервної команди.

Влітку 2007 року Шилгавий став головним тренером «Кладно»[6] з яким зумів зберегти прописку у вищому дивізіоні, зайнявши 14 місце, після чого став тренером «Вікторії» (Пльзень)[7], але після дев'яти турів, в яких команда здобула лише одну перемогу і була на дванадцятому місці у таблиці, Шилгавий був звільнений[8].

14 жовтня 2009 року Шилгавий очолив «Динамо» (Чеські Будейовиці)[9], яке за десять турів сезону 2009/10 під керівництвом Павела Тобіаша перебувала на останньому місці в чемпіонаті. Шилгавий зумів покращити результати команди, закінчивши сезон на 11 місці.

У червні 2011 року замінив Петра Раду на посаді головного тренера «Слована» (Ліберець)[10]. З цією командою у першому ж сезоні Шилгавий став чемпіоном Чехії, а у Лізі Європи сезону 2013/14 команда досягла значного результату. У кваліфікації «Слован» вибив італійське «Удінезе», а у групі з іспанською «Севільєю», німецьким «Фрайбургом» і португальським «Ешторілом» клуб став другим і вийшов у плей-оф, де поступився нідерландському АЗ. Втім по завершенні цього сезону Шилгавий перейшов на роботу в «Яблонець»

В травні 2016 року став головним тренером «Дукли» (Прага)[11], але вже у вересні покинув клуб аби очолити «Славію»[12][13], яка під керівництвом Шилгавого до кінця сезону не програла жодного матчу і 27 травня 2017 року стала чемпіоном країни. У Лізі чемпіонів 2017/18 «Славія» розпочала з 3-го кваліфікаційного раунду, в якому пройшла білоруське БАТЕ[14], але в 4-му кваліфікаційному раунді поступилася кіпрському АПОЕЛу і вилетіла в груповий етап Ліги Європи[15], який також не зуміла подолати[16]. Натомість в чемпіонаті команда продовжувала боротьбу за нове чемпіонство і 25 вересня 2017 року, здолавши «Фастав» (Злін), «Славія» встановила новий рекорд чемпіонату Чехії — 34 матчі поспіль без поразок[17]. Серія закінчилася на 36 іграх[18]. На зимову перерву клуб пішов на другому місці, поступаючись «Вікторії» (Пльзень) 14-ма очками[19]. Провал європейської кампанії і втрата реальних шансів на чемпіонський титул призвів до відставки Шилгавого у грудні 2017 року[20]

Восени 2018 року, після відставки Карела Яроліма, був призначений головним тренером національної збірної Чехії. Почав самостійну роботу з національною командою виступами у першому розіграші Ліги націй, здобувши у своїй першій грі перемогу над збірною Словаччини, зберігши таким чином шанси на перемогу у групі.

Титули і досягнення

Як тренера
«Слован»: 2011–12
«Славія»: 2016–17

Особисті
  • Тренер місяця в чемпіонаті Чехії: 10/2014[21], 11/2014[22], 02/2015[23], 9/2016, 10/2016, 2/2017, 5/2017

Особисте життя

Його син Томаш Шилгавий, також був професійним футболістом і грав за «Славію»[24].

Примітки
  1. Ceský a ceskoslovenský fotbal — lexikon osobností a klubu; by Luboš Jeřábek; Grada Publishing; Prague; 2007; ISBN 978-80-247-1656-5; via Google Books
  2. Na Žižkově vystřídá Uličného Ščasný. Mladá fronta DNES (Czech). 27 вересня 1999. Процитовано 13 листопада 2012.
  3. Šilhavý o fanoušcích: V Brně nám třásli autobusem. Mladá fronta DNES (Czech). 18 лютого 2000. Процитовано 14 листопада 2012.
  4. U Chovance jsem býval malý Brückner, vzpomíná liberecký trenér Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech). 21 вересня 2011. Процитовано 14 листопада 2012.
  5. Šilhavý definitivně míří na Letnou. Mladá fronta DNES (Czech). 10 грудня 2002. Процитовано 14 листопада 2012.
  6. Šilhavý podepsal v Kladně roční smlouvu s opcí. Mladá fronta DNES (Czech). 7 червня 2007. Процитовано 13 листопада 2012.
  7. Fotbalisty Plzně povede do nové sezony trenér Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech). 31 травня 2008. Процитовано 13 листопада 2012.
  8. Nahradí v Plzni odvolaného kouče Šilhavého trenér Vrba?. Mladá fronta DNES (Czech). 7 жовтня 2008. Процитовано 13 листопада 2012.
  9. Sparta opět sesadila budějovického trenéra. Tobiáše střídá Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech). 14 жовтня 2009. Процитовано 29 травня 2011.
  10. Liberec našel náhradu za trenéra Radu: ambiciózní tým povede Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech). 6 червня 2011. Процитовано 15 червня 2011.
  11. Novinky z Dukly: Šilhavý cílí na poháry, Berger chce ukončit kariéru. Mladá fronta DNES (чес.). 17 травня 2016. Процитовано 16 лютого 2017.
  12. Slavia našla trenéra. Tým povede Šilhavý, který opouští Duklu. Mladá fronta DNES (чес.). 5 вересня 2016. Процитовано 16 лютого 2017.
  13. Slavia našla trenéra. Tým povede Šilhavý, který opouští Duklu
  14. Borisov — Slavia 2:1, rozhodl gól venku, český mistr má jisté poháry
  15. Slavia — APOEL 0:0, sbohem Ligo mistrů, český šampion slávu nezískal
  16. Slavia — Astana 0:1, neproměněné šance a trpký konec v Evropě
  17. Přesvědčivá výhra Sparty a rekord Slavie, který ji netěší. Plzeň uniká všem
  18. Slavia — Liberec 1:2, první prohra pod Šilhavým, sérii uťala i penalta
  19. ligová tabulka po 16. kole sezony 2017/18 Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine. na Hetliga.cz
  20. Trenér Šilhavý končí ve fotbalové Slavii, vedení klubu ho odvolalo i s asistenty
  21. Nejlepším hráčem v říjnu byl Bořek Dočkal, mezi trenéry uspěl Šilhavý, iSport.cz, cit. 9. 11. 2014
  22. Hráčem listopadu byl Kopic, jeho šéf Šilhavý vyhrál mezi trenéry, iSport.cz, cit. 8. 12. 2014
  23. Jaroslav Šilhavý ovládl anketu Trenér měsíce, fkjablonec.cz, cit. 6. 3. 2015
  24. Šilhavý se vrací po zranění. Přeje i Spartě. Mladá fronta DNES (Czech). 7 квітня 2004. Процитовано 23 серпня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.