Пльзень

Пльзень (чеськ. Plzeň) — четверте за величиною місто в Чехії, розташоване на місці злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава, які утворюють річку Бероунку. Засноване близько 1292 року чеським королем Вацлавом ІІ. Промисловий, комерційний, культурний й адміністративний центр Західної Чехії. Місто відоме традиціями пивоваріння, однією з туристичних пам'яток є Музей пивоваріння. Тут виробляється всесвітньовідоме пиво Pilsner Urquell, назва якого перекладається як «пльзенське першоджерело». Пам'ятки — готичний собор Св. Варфоломія. Вежа цієї церкви (близько 102 м) є найвищою церковною вежею в Чехії.

Пльзень
чеськ. Plzeň
Coat of arms of Plzeňd прапор
Пльзень
Основні дані
49°44′53″ пн. ш. 13°22′27″ сх. д.
Країна Чехія
Адмінодиниця Пльзень-місто
Столиця для Пльзенський край і Західно-Чеська область

Межує з

— сусідні нас. пункти
Losinád, Chrástd, Zruč-Senecd, Nová Vesd, Dobřanyd, Starý Plzenecd, Letkovd, Kyšiced, Dýšinad, Útušiced, Štěnoviced, Druztovád, Město Touškovd, Líněd, Čeminyd, Chotíkovd, Vochovd, Вейпрніцеd, Třemošnád ?
Поділ
  • Bolevecd[1], Božkovd[1], Bukovecd[1], Černiced[1], Q11176327?[1], Dolní Vlkýšd[1], Doubravkad[1], Doudlevced[1], Hradištěd[1], Jižní Předměstíd[1], Koterovd[1], Křimiced[1], Lhotad[1], Q12033678?[1], Lobzyd[1], Q12034982?[1], Nová Hospodad[1], Pilsen 7d[1], Radobyčiced[1], Severní Předměstíd[1], Skvrňanyd[1], Újezdd[1], Valchad[1], Vnitřní Městod[1], Východní Předměstíd[1]
    • Засновано 976
    Перша згадка 1295[2]
    Площа 137,65 км²
    Населення 163 362 (2006)
    · густота 1,187 осіб/км²
    Висота НРМ 308  м
    Водойма Mžed, Radbuzad, Úhlavad, Úslavad, Q44067549?, Бероунка, Vejprnický potokd
    Міста-побратими Генгело, Вінтертур, Лімож, Регенсбург (1993), Гера (1970)[3], Бірмінгем, Ізмір (1987)[4], Жиліна
    Телефонний код 37
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів P
    Код LAU (NUTS) CZ554791
    GeoNames 3068160
    OSM r438344 ·R
    Поштові індекси 301 00
    Міська влада
    Мер міста Pavel Šindelářd[5]
    Вебсайт info.plzen-city.cz
    Мапа
     Пльзень у Вікісховищі

    Назва
    • Плзень[6] (чеськ. Plzeň, [ˈpl̩zɛɲ] ( прослухати)) — назва за ДНВП «Картографія».
    • Плізень (чеськ. Plizen) — старочеська назва.
    • Нова Плізень (чеськ. Nová Plzeň) — первісна назва 1295 року, на противагу Старому Пльзенцю.
    • Пі́льзен (нім. Pilsen) — історична німецька назва.
    • Пі́льзень — староукраїнська назва, що походить від німецької.
    • Пілісна (лат. Pilisna), Пілсна (лат. Pilsna) — латинські назви.

    Географія

    Пльзень лежить біля злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава. На південно-західній околиці міста знаходиться гребля Чеське Удолі. Центр міста розташований на висоті близько 310 м над рівнем моря. Кілька висот у межах міста досягають до 452 м нм. Старе місто стоїть на аркозовому пісковику.

    Клімат
    Клімат Пльзеня
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0,4 2,4 6,9 12,3 17,5 20,7 22,7 22,7 18,4 12,4 5,2 1,4 11,9
    Середня температура, °C −2,4 −1,1 2,5 7,0 12,0 15,2 16,9 16,5 12,6 7,5 2,2 −1,2 7,3
    Середній мінімум, °C −5,2 −4,3 −1,2 2,3 6,6 9,8 11,4 11,1 8,0 3,7 −0,5 −3,8 3,2
    Днів з опадами 8 6 8 8 9 11 11 9 8 6 8 8 100
    Джерело: www.yr.no

    Історія

    Місто Пльзень було засновано близько 1292 року чеським королем Вацлавом II і будувалося в 10 км від селища Старий Пльзенець. Королівський замок Радіне на високому пагорбі нависає над містом, хоча і розташований майже в 10 кілометрах від нього. Місто не виросло на місці поселення або городища, а було побудоване за королівським указом на рівнині. За розробленим планом, місто було розбите на квартали з величезною центральною площею, найбільшою в Західній Європі. Вулиці Пльзеня перетиналися в старому місті виключно під прямим кутом. Площа в ті роки була не тільки торговим місцем — біля неї розташовувалися кладовище, кілька озер із запасами води, собор Святого Варфоломія. Особливої уваги також заслуговують Пльзенські історичні підземелля, загальна довжина яких становить 24 км.

    З 1419 року — один з основних центрів руху гуситів.

    Після Грюнвальдської битви польський король Ягайло чеським воїнам, які брали участь у битві, подарував верблюда. Його зображення досі присутнє на гербі Пльзеня.

    Друга світова війна

    У 1938 р. Чехословацька Республіка передала свої прикордонні території Німеччині. Хоча в основному чеський Пльзень залишався на території Чехословаччини, він став містом на самому кордоні і з трьох боків був оточений Німеччиною. Села в північно-західному та південно-західному напрямках вже належали Рейху, а також сьогоднішнім міським районам Пльзень-Літиці та Пльзень-Лхота. Урядовим указом Пльзень був розширений 1 травня 1942 року, включивши муніципалітети Болевець, Божков, Буковець, Черниці, Градіште, Котеров, Радобичиці, Єзд та територіальні залишки муніципалітету Літиці (муніципалітет, включений до складу Імперії) і став статутним містом з 130 000 жителів. На той час заводи Škoda були важливою зброєю для постачання німецької армії. Попри це, Пльзень тривалий час уникав бомбардування, перший великий повітряний наліт відбувся лише 20 грудня 1944 р. Але найбільше зносили пивоварний комплекс, особливо Праздрой (18 загиблих). Завод Škoda не постраждав від бомбардування до самого кінця війни.

    Протягом усієї війни було здійснено одинадцять повітряних нальотів, які забрали 926 жертв.

    Повоєнна доба

    Американські війська на чолі з генералом Паттоном звільнили Пльзень 06.05.1945 р. Відповідно до американсько-радянської угоди Паттону.

    1 червня 1953 р. у Пльзені відбулися перші масові заворушення проти комуністів у зв'язку з грошовою реформою, відбулась стрілянина в демонстрантів.

    Наприкінці 50-х років розпочався масовий розвиток житлового будівництва у формі житлових масивів.

    У 1990-х автострада D5[7] була побудована до Пльзеня, яка з'єднала Прагу з колишньою Західною Німеччиною. Однак завершення робіт цієї важливої транспортної артерії, яка частково вирішила катастрофічну на той час дорожню ситуацію в Пльзені, через ускладнення тривала до першого десятиліття 21 століття.

    Європейська столиця культури 2015

    У вересні 2010 року представники міжнародного журі в Празі оголосили місто Пльзень переможцем у конкурсі на звання Європейської столиці культури 2015 року[8]. У фіналі Пльзень отримав перевагу над Остравою. В рамках проєкту було побудовано Новий театр та створено спортивно-оздоровчий центр у Штрунцових садах навколо футбольного стадіону.

    На місці колишньої пивоварні повинен був бути побудований комплекс будівель зі студіями та квартирами для художників, але цей проєкт було скасовано наприкінці 2014 року. Натомість на території колишнього складу транспортних компаній, який тепер має назву DEPO2015, реалізували будівництво зони для творчості. DEPO2015 проводить концерти, виставки, лекції, конференції. Він включає відкриті роботи Makerspace DEPO2015, відкритий офіс Коворкінг, освітню програму для креативних індустрій, програму художників в резиденції Open A.i.R. або громадський сад. У 2015 році тут також відбувся фестиваль «Рок для людей Європа», а через два місяці тут закінчилася театралізована вистава «Гігантські ляльки в Пльзені», яку, за словами організаторів, побачили 100 000 людей.

    Наприкінці квітня 2014 року проєкт виграв премію Меліни Меркурі, рекомендовану Моніторинговим та дорадчим комітетом європейських столиць культури. Умовою було виконання заздалегідь визначених критеріїв готовності. Таким чином, «Пльзень 2015» отримав субсидію у розмірі 1,5 мільйона євро для свого проєкту.

    За даними організації Pilsen-Tourism, місто відвідало майже 3,4 мільйона відвідувачів у «культурному» 2015 році. З них понад 2,8 мільйона — одноденні. Приблизно 540 000 туристів провели тут принаймні одну ніч. Чверть одноденних відвідувачів були гостями з-за кордону, половина з яких прибула з Німеччини. Цифри були показані за допомогою аналізу даних сигналу від операторів мобільного зв'язку.

    Економіка

    Після 1995 року у місті значно збільшився приріст іноземних інвестицій. Пльзень привносить приблизно двох третин ВВП в регіоні Пльзень, це місто як і раніше одне з найбагатших у Чехії. Компанія Škoda заснована в Пльзені у 1859 році, мала значний вплив на економіку Австро-Угорщини та Чехословаччини. Виробництво компанії було направлено в країни Східного блоку, але знизилися після Оксамитової революції через відсутність стабільного ринку.

    У Пльзені також знаходиться найбільша гуральня (спиртово-горілчаний завод) в Чехії.

    Багато іноземних компаній мали виробничі бази в місті Пльзені, включаючи Panasonic і Daikin.

    Відомі люди
    • Фелікс ле Бре — чеський актор.
    • Петр Чех — чеський футболіст, воротар лондонського «Челсі» та національної збірної Чехії.
    • Мартин Страка — чеський хокеїст, Олімпійський чемпіон 1998 р., Чемпіон світу 2005 р.
    • Філіп Їха (1982) — чеський гандболіст.

    Світлини
     
    Велика синагога
    Велика синагога 
    Собор святого Варфоломія
    Собор святого Варфоломія 
    Пам'ятник на честь визволення міста американською армією
    Пам'ятник на честь визволення міста американською армією 

    Див. також

    Примітки
    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. https://www.gera.de/sixcms/detail.php?id=17954
    4. https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
    5. Plzeň má nového primátora, je jím dosavadní technický náměstek Pavel Šindelář — 2022.
    6. Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
    7. České dálnice | Dálnice D5. www.ceskedalnice.cz. Процитовано 18 грудня 2020.
    8. Hlavní město kultury. TÝDEN.cz. 26 квітня 2014. Процитовано 18 грудня 2020.
    9. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
    10. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
    11. Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пльзень

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.