Яр-Кравченко Анатолій Никифорович
Анато́лій Ники́форович Яр-Кра́вченко (*8 (21) червня 1911 — †24 листопада 1983) — радянський художник, що працював переважно в жанрі графічного портрета, народний художник РРФСР, лауреат Державної (Сталінської) премії СРСР (1947), голова Правління Всесоюзного товариства філателістів (1972—1977).
| Анатолій Никифорович Яр-Кравченко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Анатолий Никифорович Яр-Кравченко | ||||
 | ||||
| Народження |
8 (21) червня 1911 Російська імперія | |||
| Смерть | 24 листопада 1983 (72 роки) | |||
| Москва, СРСР | ||||
| Поховання | Кунцевське кладовище | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Жанр | графічний портрет | |||
| Навчання | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна | |||
| Діяльність | художник, visual artist, графік, ілюстратор | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Твори | «Фронтовий альбом», «Герої повітряних боїв за Ленінград», «Галерея радянських письменників», «Горький читає свою казку Девушка и смерть», портрети космонавтів | |||
| Нагороди | ||||
| Премії | народний художник РРФСР | |||
|
| ||||
 Яр-Кравченко Анатолій Никифорович у Вікісховищі | ||||
Автор великих серій портретів льотчиків («Фронтовий альбом», 1941; «Герої повітряних боїв за Ленінград», 1942), письменників («Галерея радянських письменників», 1947), космонавтів.
Біографія
У 1939 році закінчив Всеросійську Академію мистецтв.
Пішов добровольцем на фронт у липню 1941 року. Служив в авіації маскувальником у літних частинах, що обороняли Ленінград, стрільцем-радистом на пікіруючих бомбардувальниках, художником редакції армійської газети «Атака». Майже в кожнім номері друкувалися його малюнки, присвячені героям війни й суворому будню міста. Їх видавали у вигляді фронтових альбомів, які вручалися пілотам, що особливо відзначилися в боях, і літним підрозділам, а портрети Героїв Радянського Союзу тиражувалися у вигляді листівок.
На рахунку Яр-Кравченка немає багато мальовничих робіт. Найбільш відома його картина «Горький читає свою казку Девушка и смерть», за яку художник удостоївся Державної премії 1947 року.
Нагороди
- Орден Вітчизняної війни II ступені
- Два ордени Червоної Зірки
- Медалі, серед яких «За оборону Ленінграда»
- Державна (Сталінська) премія — за картину «Горький читає свою казку „Девушка и смерть“» (1947)
Література
- Качинский А. «Соцфилэкс-75» // Филателия СССР. — 1975. — № 8. — С. 2—3, 6—7.