Космонавт

Космонавт (від грец. κόσμος Всесвіт та грец. ναυτης мореплавець) або астронавт (від грец. αστρον зоря та грец. ναυτης мореплавець), також тайконавт[1] (від кит. 太空人 про китайських космонавтів) — спеціально підготована людина, що здійснює політ у космічному просторі.

Космонавт Брюс МакКендлес використовує пілотований маневровий модуль ззовні космічного шатла «Челенджер» у 1984 році

В Україні та інших країнах колишнього СРСР для позначення власних підкорювачів космосу вживається термін космонавт. В радянській Україні на означення космонавтів також використовувався термін зореплавець[2]. Термін астронавт вживають у США та деяких інших країнах. Починаючи з 1950-х до 2002 року космонавтів тренували державні військові чи цивільними космічні агентства. 2004 після суборбітального польоту приватного космічного апарата SpaceShipOne з'явилась нова категорія космонавтів: комерційні.

Визначення

Критерії для визнання пілотованого космічного польоту різні. Спортивний кодекс Міжнародної федерації повітроплавання (FAI) визнає космічними польоти, що досягли висоти 100 кілометрів[3]. У Сполучених Штатах професійні, військові і комерційні космонавти, які подорожують на висоті більше 80 км[4], нагороджуються крилами космонавта.

Станом на 8 червня 2013 року 532 осіб з 36 країн досягли висоти 100 км або більше, з них 529 досягли низької навколоземної орбіти або вищих[5][6]. 24 особи подорожували за межі навколоземної орбіти на місячну або транс-місячну орбіту або до поверхні Місяця, троє з них двічі: Джим Ловелл, Джон Янг і Юджин Сернан[7] троє космонавтів, що не досягли низької навколоземної орбіти були пілотами космічного літака Джо Вокер, Майк Мелвілл, й Брайан Бінні.

Станом на 20 червня 2011 року, за визначенням США 538 осіб кваліфікувалися як ті, що досягли висоти вище 80 км. З восьми пілотів X-15, які перевищили висоту 80 км, тільки один досяг 100 кілометрів[8]. Космічні мандрівники витратили понад 41 790 людино-днів (114,5 людино-років) в космосі, зокрема понад 100 космонавто-днів виходів у відкритий космос.[8][9]. 2008 року чоловіком з найдовшим загальним часом у космосі був Сергій Крикальов — 803 доби 9 годин 39 хвилин, або 2,2 року, в космосі[10][11]. Пеггі Вітсон належить рекорд тривалості перебування жінки в космосі — 377 діб[12].

Історичні факти

Міжнародний Космос

Космонавти на борту Міжнародної космічної станції.
Держави, громадяни яких вперше побували у космосі.

До кінця 70-х років XX століття лише дві країни — СРСР і США — мали космонавтів. 1976 в Радянському Союзі було розпочато програму «Інтеркосмос», в рамках якої почала тренування перша група — 6 космонавтів з соціалістичних країн. 1978 до неї додалася друга група. Приблизно тоді ж Європейське космічне агентство відібрало 4 осіб, що почали тренування для виконання першого польоту в рамках програми «Спейслеб» на борту космічного корабля «Спейс Шаттл». 1980 Франція самостійно почала власний відбір космонавтів, 1982 — Німеччина, 1983 — Канада, 1985 — Японія, 1988 — Італія. Згодом космонавти різних країн стали учасниками міжнародних польотів кораблів «Спейс Шаттл» і «Союз». 1988 на основі національних загонів космонавтів ЄКА сформувало єдиний європейський загін космонавтів.

Ризик для здоров'я космічних подорожей

Космонавти зазнають безліч ризиків для здоров'я, зокрема декомпресійної хвороби, баротравм, імунодефіцитів, втрати кісткової і м'язової тканини, втрати зору, ортостатичної нетерпимості, порушення сну, і променевого ураження[14][15][16][17][18][19][20][21][22]. Для вирішення цих питань Національний Інститут космічних та біомедичних досліджень (NSBRI) здійснив у космосі різноманітні масштабні медичні дослідження. Чільне місце серед них посідає розширена діагностика ультразвуком у мікрогравітації, в якому космонавти (зокрема колишні командири Міжнародній космічній станції Лерой Чао і Геннадій Падалка) виконували УЗД під керівництвом віддалених експертів для діагностики і потенційного лікування сотні медичних випадків у космічному просторі. Методи цього дослідження застосовуються для покриття професійних та олімпійських спортивних травм, а також для ультразвукової діагностики, виконуваної недосвідченими операторами - студентами медичних навчальних закладів та середньої школи. Очікується, що пульт дистанційного управління ультразвуком може знайти застосування на Землі в надзвичайних і сільських умовах, коли доступ до кваліфікованих лікарів часто обмежений.[23][24][25].

31 грудня 2012 здійснюване НАСА дослідження показало, що пілотований космічний політ може шкодити мозку і прискорити настання хвороби Альцгеймера[26][27][28].

Смерті

Меморіал «Космічне дзеркало»

Вісімнадцять космонавтів (чотирнадцять чоловіків і чотири жінки) загинули протягом чотирьох космічних польотів. За національністю тринадцять були американцями (зокрема одна жінка індійського походження), четверо були громадянами Радянського Союзу, 1 був ізраїльтянином.

Одинадцять чоловік загинуло під час підготовки до космічного польоту: вісім американців і троє росіян. Шестеро загинули в аваріях тренувального реактивного літака, один потонув під час тренувального порятунку з води, четверо внаслідок спалаху в умовах чистого кисню.

Меморіал «Космічне дзеркало», який стоїть на в'їзді для відвідувачів до Космічного центру імені Кеннеді, встановлений як пам'ять про життя осіб, які загинули під час космічного польоту і тренування в космічних програмах Сполучених Штатів. Крім двадцяти космонавтів НАСА, на меморіалі присутні імена льотчика-випробувача X-15, який загинув під час тренування за тодішньою засекреченою військовою космічною програмою, і цивільного учасника космічного польоту.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Космонавт - r2u.org.ua / e2u.org.ua. r2u.org.ua. Процитовано 8 травня 2020.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 687.
  3. FAI Sporting Code, Section 8, Paragraph 2.12.1[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. NASA — X-15 Space Pioneers Now Honored as Astronauts
  5. William Harwood (2009). Current Space Demographics. CBS News. Процитовано 27 вересня 2009.
  6. Encyclopedia Astronautica (2007). Women of Space. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за жовтень 18, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  7. NASA. NASA's First 100 Human Space Flights. NASA. Архів оригіналу за серпень 27, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  8. Encyclopedia Astronautica (2007). Astronaut Statistics – as of 14 November 2008. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за вересень 30, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  9. NASA (2004). Walking in the Void. NASA. Процитовано 4 жовтня 2007.
  10. NASA (2005). Sergei Konstantinovich Krikalev Biography. NASA. Архів оригіналу за жовтень 31, 2007. Процитовано October 4, 2007.
  11. NASA (2005). Krikalev Sets Time-in-Space Record. NASA. Архів оригіналу за вересень 10, 2007. Процитовано October 4, 2007.
  12. NASA. Peggy A. Whitson (Ph.D.). Biographical Data. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
  13. Роскосмос: 878 суток в космосе — новый мировой рекорд российского космонавта(рос.)
  14. Chang, Kenneth (27 січня 2014). Beings Not Made for Space. New York Times. Процитовано 27 січня 2014.
  15. Mann, Adam (23 липня 2012). Blindness, Bone Loss, and Space Farts: Astronaut Medical Oddities. Wired. Процитовано 23 липня 2012.
  16. Mader, T. H. et al. (2011). Optic Disc Edema, Globe Flattening, Choroidal Folds, and Hyperopic Shifts Observed in Astronauts after Long-duration Space Flight. Ophthalmology (journal) 118 (10): 2058–2069. PMID 21849212. doi:10.1016/j.ophtha.2011.06.021.
  17. Puiu, Tibi (9 листопада 2011). Astronauts’ vision severely affected during long space missions. zmescience.com. Процитовано 9 лютого 2012.
  18. Male Astronauts Return With Eye Problems (video). CNN News. 9 лютого 2012. Процитовано 25 квітня 2012.
  19. Space Staff (13 березня 2012). Spaceflight Bad for Astronauts' Vision, Study Suggests. Space.com. Процитовано 14 березня 2012.
  20. Kramer, Larry A. et al. (13 березня 2012). Orbital and Intracranial Effects of Microgravity: Findings at 3-T MR Imaging. Radiology (journal) 263 (3): 819. doi:10.1148/radiol.12111986. Процитовано 14 березня 2012.
  21. Soviet cosmonauts burnt their eyes in space for USSR’s glory. Pravda.Ru. 17 грудня 2008. Процитовано 25 квітня 2012.
  22. Fong, MD, Kevin (12 лютого 2014). The Strange, Deadly Effects Mars Would Have on Your Body. Wired (magazine). Процитовано 12 лютого 2014.
  23. NASA — Advanced Diagnostic Ultrasound in Microgravity
  24. A Pilot Study of Comprehensive Ultrasound Education at the Wayne State University School of Medicine: http://www.jultrasoundmed.org/cgi/content/abstract/27/5/745 Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.
  25. Evaluation of Shoulder Integrity in Space: First Report of Musculoskeletal US on the International Space Station: http://radiology.rsna.org/content/234/2/319.abstract
  26. Cherry, Jonathan D.; Frost, Jeffrey L.; Lemere, Cynthia A.; Williams, Jacqueline P.; Olschowka, John A.; O'Banion, M. Kerry (2012). Galactic Cosmic Radiation Leads to Cognitive Impairment and Increased Aβ Plaque Accumulation in a Mouse Model of Alzheimer's Disease. У Feinstein, Douglas L. Plos One 7 (12): e53275. doi:10.1371/journal.pone.0053275. Процитовано 7 січня 2013.
  27. Staff (1 січня 2013). Study Shows that Space Travel is Harmful to the Brain and Could Accelerate Onset of Alzheimer's. SpaceRef. Процитовано 7 січня 2013.
  28. Cowing, Keith (3 січня 2013). Important Research Results NASA Is Not Talking About (Update). NASA Watch. Процитовано 7 січня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.