Ясен білоцвітий
Ясен білоцвітий (Fraxinus ornus) — листопадне, до 8(15) м заввишки дерево роду ясен родини маслинових (Oleaceae). Інші назви — ясень манновець[1], ясен майновий. Кора сіра, на молодих гілках оливкова або коричнювато-оливкова. Листки супротивні, непарноперисті, 20—25 см завдовжки; листочки (їх 5—9) яйцеподібні, яйцеподібно-видовжені, еліптичні або ланцетні, на верхівці коротко загострені або заокруглені, зубчасті або зарубчасто-зубчасті, на черешках або сидячі. Квітки одностатеві, дводомні або різнорідні (двостатеві і чоловічі), з подвійною оцвітиною, зібрані в прямостоячі, під час відцвітання — в повислі грона; пелюстки (їх 4, рідше 2) блідо-жовті, лінійні, гострі, при основі трохи зрослі між собою. Плід — лінійна або ланцетна крилатка. Цвіте у квітні — травні.
| Ясен білоцвітий | |
|---|---|
 | |
| Foliage and flowers | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Маслинові (Oleaceae) |
| Рід: | Ясен (Fraxinus) |
| Section: | Fraxinus sect. Ornus |
| Вид: | Ясен білоцвітий (F. ornus) |
| Біноміальна назва | |
| Fraxinus ornus L., 1753 | |
 | |
Поширення
Ясен білоцвітий дико росте в Південній Європі і в Малій Азії. У південних районах України його культивують як декоративну рослину. Природне місцезростання зафіксоване в Карпатах. Єдина популяція на південному схилі г. Чорна Гора біля м. Виноградова займає площу в кілька гектарів. Природний статус оцінений як «рідкісний», потребує охорони як реліктовий субсередземноморський вид на північній межі ареалу в ізольованому локалітеті[2].
Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують кору (Cortex Оrnі) і так звану манну (Manna cannulata), що становить собою засохлий на повітрі сік з надрізів на корі. Кору збирають навесні з молодих гілок (правила заготівлі і сушіння див. у статті Дуб звичайний). Сухої кори виходить 30 % порівняно з вагою свіжозібраної. Манну збирають у липні — вересні: в суху сонячну погоду надрізають кору до самої деревини, в розрізи вставляють тонкі прутики, вздовж яких сік застигає і потім легко знімається. Готову сировину зберігають у добре і щільно (особливо це стосується манни) закритих банках або бляшанках. У багатьох країнах рослина офіцинальна.
Хімічний склад
Кора ясена містить кумаринові похідні: ескулін, ескулетин, фраксин, фраксинол; гіркоту фраксинін, дубильні речовини, флавоновий глікозид кверцитрин, органічні кислоти, манніт, смоли, ґуми та інші сполуки. У манні є від 40 до 80 % манніту, фруктоза, глюкоза, слизисті речовини, смоли, фраксин, лимонна кислота та ін.
Фармакологічні властивості і використання
Настій кори ясена має в'яжучі властивості і використовується в народній медицині від проносу й шигельозу, а зовнішньо — для компресів на варикозні вузли. Манна використовується в медицині як легкий проносний засіб і особливо придатна в дитячій практиці (відсутність побічної дії, приємний смак). Послаблюючий ефект манни зумовлюється в основному маннітом, який діє як осмотичний діуретик: підвищує осмотичний показник вмісту тонкого кишківника і цим усуває можливість всмоктування рідини. Одночасно, завдяки збільшенню вмісту, посилюється інтенсивність перистальтики товстого кишківника.
Посилання
- Ясен білоцвітий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 492. — ISBN 5-88500-055-7.
- Ясен білоцвітий в Червоній книзі України
Примітки
- Fraxinus ornus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Ясен білоцвітий у Червоній книзі України (2009)