Ясинський Антон Микитович

Народився у с. Межиріч Канівського повіту на Київщині в купецькій родині. У 1888 закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Своїми вчителями вважав Т. Фортинського, В. Антоновича, В. Іконникова. Залишений в університеті професорським стипендіатом. У 1895 захистив магістерську дисертацію на тему «Падение земского строя в Чешском государстве (10—13 вв.)», а в 1901 — докторську «Очерки и исследования по социальной и экономической истории Чехии в средние века. т. 1. Основы социального строя чешского народа в эпоху господства обычного права».

У 1896—1911 — професор Юр'ївського (нині Тартуського) університету. У 1907 за праці з історії середньовічної Чехії обраний дійсним членом Чеської академії наук. У 1911—1919 працював директором Педагогічного інституту в Москві і одночасно викладав у Московському університеті.

У 1920—1922 — професор Московського археологічного інституту. З 1922 до 1928 їздив у Мінськ читати лекції в Білоруському університеті, викладав історію середніх віків, історію західних слов'ян, історію Візантії у Воронезькому і Смоленському університетах. У 1928 обраний дійсним членом Білоруської академії наук і переїхав до Мінська. З кінця 1920-х років через хворобу припинив активну наукову діяльність.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.