Яхно Іван Васильович

Народився 10 вересня 1937 року у селі Липове. З молодого віку був привчений до фізичної праці, працюючи на заможних людей та у місцевому колгоспі під час літніх канікул. Після закінчення липівської семирічної школи, навчався у святилівській середній школі. Після здобуття середньої освіти, в 1954 році поступив до залізничного училища № 4 міста Сміла. Одержавши диплом помічника машиніста паровоза, працював кочегаром паровозного депо станції ім. Т. Г. Шевченка.

1957—1960 роки відбував військову службу в армії. Після демобілізації навчався у Черкаському педагогічному інституту. Після його закінчення, три роки працював вчителем англійської мови у с. Плужне Хмельницької області.

З 1968 року живе у селі Матусів, Шполянського району (тепер — Звенигородського). Сорок років працював вчителем англійської мови, з них  двадцять вісім (з 1969 по 1997) — очолював педколектив. Був безпосереднім учасником будівництва та облаштування нового приміщення школи. Загальний трудовий стаж становить 54 роки, педагогічний — 48 років. Має професійне звання «Вчитель-методист».

Іван Васильович — ветеран праці[3], є почесним членом Національної спілки краєзнавців України[2]. Нагороджений орденом Дружби народів та медаллю Макаренка, знаком «Відмінник освіти України», лауреат обласної краєзнавчої премії ім. Михайла Максимовича[1]. Неодноразово обирався депутатом сільської ради, членом виконкому.

Завдяки захопленню Івана Васильовича краєзнавством та його наполегливій творчій праці, Матусів має п'ять ілюстрованих книг про село та його людей.

Список книг

• «Сторінки з історії села Матусів» (2008)
• «Журба і радість у долях наших» (2012)
• «Легенди та пейзажі села Матусів» (написана в співавторстві з донькою Ольгою Збризькою) (2014)
• «На перехрестях долі» (2016)
• «Матусяночки Черкаського краю» (2019)