Яцек Подсядло

Яцек Подсядло (нар. 7 лютого 1964, Шевня) — польський поет, прозаїк, перекладач, журналіст.

Яцек Подсядло
Jacek Podsiadło
Народився 1964[1][2]
Шевна, Ґміна Бодзехув, Островецький повіт, Свентокшиське воєводство, Польща
Країна  Польща[3]
Діяльність письменник, поет, прозаїк, перекладач, журналіст
Мова творів польська
Нагороди

Біографія

Яцек Подсядло народився у містечку Шевня поблизу Островця-Свєнтокшиського, працював на островецькому склозаводі імені М. Новоткі, а потім на будові. У 80-х роках співпрацював з пацифістичним та екологічним рухом «Незалежність і спокій» (пол. Wolność i Pokój). Став відомим журналістом на Польському радіо в Ополе. З 1991 року був співробітником часопису «bruLion». На основі повсякденного досвіду лірично відтворює у своїй поезії автентичність і конфіденційність життя простої людини, проповідує скептицизм і відстороненість від суспільної організації. Він дуже любить подорожувати, тому деякі літературознавці називають його мандрівником, у творах якого Любов, Дорога, Бог завжди пишуться з великої літери. Творчість Яцека Подсядла не можна віднести до якоїсь із поетичних шкіл, він витворив свій індивідуальний стиль, який характеризується прагненням до класичного ідеалу, гармонії, основну увагу зосереджує на звуковій стороні тексту, поєднанні простоти з багатством мови.

Творчість

Яцек Подсядло є автором багатьох поетичних збірок, публікував вірші та прозові уривки в більшості польських літературних журналів. Його вірші перекладалися, зокрема, на англійську, німецьку, словацьку, словенську та українську мови. Він також є автором путівника по Вільнюсу, виданого видавництвом «Pascal». У своїй творчості протистоїть всім формам соціального гноблення (держава, армія, освіта), проповідуючи анархічні та антивоєнні погляди.

З 1993 до 2008 року вів передачу «Криниця» на «Радіо Ополе». З 2009 року є автором програм на своєму «Домашньому Радіо "Криниця"» в Інтернеті. У 2000-2007 рр. був постійним оглядачем «Tygodnik Powszechny».

Нагороди та премії

У 1992 р. був лауреатом Гран-Прі поетичного конкурсу ім. М. Моравської. Лауреат численних літературних премій, зокрема премії ім. Ґеорґа Tракля (1994), премії Фонду ім. Костельських (1998), премії ім. Чеслава Мілоша (2000); чотириразовий номінант літературної премії «Nike» (у 1999 р. за збірку «Нічиє, божественне», у 2000 р. за збірку «Очищення Грема», у 2006 р. за збірку «Крига» і в 2015 р. за збірку «Крізь сон»). Номінант «Nagrody Literackiej Gdynia» 2009 року в категорії «Проза» за книжку «Життя, а особливо смерть Анжеліки де Санче», номінант поетичної премії ім. К. І. Галчинського «Орфей» 2015 за збірку «Крізь сон». У 2015 році отримав вроцлавську поетичну нагороду «Silesius» за внесок у літературу, а також поетичну премію ім. Віслави Шимборської.

Бібліографія

  • Досконале нещастя (пол. Nieszczęście doskonałe), Торунське культурне товариство, Торунь, 1987
  • Сумний в лунапарках, смішний в лупанарах (пол. W lunaparkach smutny, w lupanarach śmieszny), Староміський будинок культури, Варшава, 1990
  • Вибрані вірші 1985–1990 рр., Бібліотека «bruLionu», Варшава–Краків, 1992
  • Аритмія (пол. Arytmia), Бібліотека «bruLionu», Варшава, 1993
  • Хороша земля для мулярів (пол. Dobra ziemia dla murarzy), «Tikkun», Варшава, 1994
  • Язики вогню (пол. Języki ognia), Бібліотека «bruLionu», Варшава–Краків, 1994
  • Нічиє, божественне (пол. Niczyje, boskie), Бібліотека «bruLionu», Варшава, 1998
  • Вибрані вірші 1990–1995, Асоціація «Інша Культура», Бєльсько–Бяла, 1998
  • Зібрані вірші, «Lampa i Iskra Boża», Варшава, 1998 (II видання: 2003)
  • Очищення Грема (пол. Wychwyt Grahama), «Lampa i Iskra Boża», Варшава, 1999
  • Вірші. Оповідання (пол. Wiersze. Opowiadania), Бібліотека «Kartek», Білосток, 1999
  • І я побіг у цьому тумані (пол. I ja pobiegłem w tę mgłę ), «Znak», Краків, 2001
  • Крига (пол. Kra), «Znak», Краків, 2005
  • Пеппі Довгапанчоха, дивна дитина (збірка фейлетонів) (пол. Pippi, dziwne dziecko) (zbiór felietonów), «Фокус–Покус», Варшава, 2006
  • Життя, а особливо смерть Анжеліки де Санче (пол. Życie, a zwłaszcza śmierć Angeliki de Sancé), «Znak», Краків, 2008
  • Три будинки (пол. Trzy domy), «Jacek Santorski & Co», Варшава, 2009
  • Червона картка для Спренжини (пол. Czerwona kartka dla Sprężyny), «Nasza Księgarnia», Варшава, 2009
  • На світло (пол. Pod światło), «Bez napiwku», Ополе, 2011
  • Крізь сон, (пол. Przez sen), Ośrodek «Brama Grodzka–Teatr NN», Люблін, 2014
  • Дошкільний сон Маріанки (пол. Przedszkolny sen Marianki), «Biuro Literackie», Вроцлав, 2015

Джерела

  1. Czech National Authority Database
  2. MAK
  3. Bibliothèque nationale de France Record #14614943p // BnF catalogue généralParis: BnF.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.