Ґадзінський Володимир Антонович

Володимир Антонович Ґадзінський
Володимир Гадзінський
Псевдо Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Трильський
Народився 21 серпня 1888(1888-08-21)
Краків, Польща
Помер 11 серпня 1932(1932-08-11) (43 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
Діяльність поет, публіцист, прозаїк, критик, перекладач
Мова творів українська
Роки активності 1908–193
Жанр вірш, поема, повість, літературна критика
Magnum opus «Айнштайн», «Заклик Червоного Ренесансу», «Не-абстракти», «Фраґменти стихії»
 Ґадзінський Володимир Антонович у Вікісховищі

Володи́мир Анто́нович Ґадзі́нський (псевдоніми — Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Трильський; нар. 21 серпня 1888, Краків — пом. 11 серпня 1932, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український поет, прозаїк, критик, публіцист, літературознавець, журналіст, перекладач.
Один із зачинателів «наукової» поезії в Україні. Член «Гарту», ВУСППу.

Життєпис

Народився у Кракові в інтелігентній родині. Коли майбутньому письменнику виповнилося п'ять років, сім'я переїхала до м. Станіславова (нині — Івано-Франківськ) у Східній Галичині. Там Ґадзінський закінчив реальну польську школу (1906) і вступив до Львівської вищої політехнічної школи (1907–1909).

Упродовж 1909–1910 років перебував на військовій службі, далі навчався на фізико-математичному факультеті Віденського університету (1910–1913).

Від серпня 1914 — доброволець УСС, в їх Легіоні воював на Тернопільщині 1915–1916, потрапив у російський полон. У липні-вересні 1920 у Тернополі, працював у «Всегалвидав». У 1920 перебрався на Наддніпрянську Україну. Належав до літературних організацій Спілки пролетарських письменників «Гарт», «Село і місто», ВУСПП.

1918 року вступив до КП(б)У, брав активну участь у партійному й громадському житті. Редагував журнал «Пролетарська освіта» (1920). Від 1921 — у Москві, один із засновників літгрупи «Село і місто», автор збірки поем «З дороги» (1922)[1].

1923 виступав проти формального методу в літературознавстві. Від 1925 — викладач одеських вищих навчальних закладів, редактор журналу «Блиски» (1928—1929).

Автор поем «УСРР», «Айнштайн», «Земля» (всі — 1925), «Заклик Червоного Ренесансу» (1926), «Розум» (1929), поетичних збірок «З дороги» (1922), «Не-абстракти» (1927), фантастичної повісті «Кінець» (1927), збірки статей і рецензій «Фраґменти стихії» (1927). У рукописі залишився роман-трилогія «Звільнення України», а підготовлені до друку «Нотатки з історії української літератури» безслідно зникли[2].

Один із лідерів «Гарту», голова одеської філії Держвидавництва України.

Як публіцист виявив себе під час літературної дискусії 1925—1928 (низка статей в журналах, кн. «На безкровнім фронті»). Автор поем «Айнштайн», «Земля» (обидві — 1925), «Заклик Червоного Ренесансу» (1926), «Розум» (1929), фантастичної повісті «Кінець» (1927) та інших праць, позначених експресіонізмом. Ексеприментував із вживанням у високій поезії нових, промислових слів та значень: «бунтоносний чавун», «пегас на тракторі».

Пішов із життя 1932 року в Одесі за нез'ясованих обставин. Існують припущення, що покінчив життя самогубством, оскільки розчарувався в комуністичних ідеалах.

Доробок

Збірки:

Повісті:

  • 1927 — Кінець

Оповідання:

  • 1921 — Він і вона

Поеми:

  • 1924 — Донбас
  • 1925 — УССР
  • 1925 — Айнштайн
  • 1925 — Земля
  • 1926 — Заклик Червоного Ренесансу
  • 1929 — Розум
  • 1930 — Світло-Перекоп
  • 19 .. — Кривавий Млин

Джерела та література

Література
  • Григораш Д. Ґадзінський Володимир Антонович // Українська журналістика в іменах. — Львів: Львівська наукова бібліотека, 1997. — С. 42.
  • Турчина Л. В. Літературний процес 1920-х років на півдні України крізь призму поглядів В. Ґадзінського // Наукові праці історичного факультету. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. — Вип. XXVIII. — С. 227–230.
  • Ґадзінський Володимир: [Про автора] // Українська авангардна поезія. 1910–1930. — К.: Смолоскип, 2014. — С. 221–222.
  • Волинський Б. Ґадзінський Володимир Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6.
  • Українська літературна енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1.
  • Айзеншток І.. Володимир Ґадзінський. «Не — абстракти»: [Рецензія] // Червоний шлях. — 1927. — № 4. — С. 256–257.

Примітки
  1. Віталій ГРИГОРЕНКО. «Московська трійця»
  2. День смерті українського поета, прозаїка, критика Володимира Ґадзінського[недоступне посилання з серпня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.