Ґейл Гарольд

Ґейл Гарольд народився в місті Декейтер, штат Джорджія. Його батько був інженером, мати — агентом з нерухомості. Батьки були побожними п'ятидесятниками, і Ґейл отримав суворе виховання. У віці 15 років він залишив церкву зі словами «Я знав, що це дурниця»; його батько залишив церкву кількома роками пізніше.

Після закінчення школи Lovett в Атланті, Джорджія, Гарольд вступив в Американський Університет Вашингтона, отримував футбольну стипендію, став вивчати гуманітарні науки (в т.ч. романську літературу), але залишив університет через півтора року після конфлікту з тренером. Потім Ґейл переїхав до Сан-Франциско, вирішивши вчитися фотографії в Художньому Інституті Сан-Франциско.

У 1997 році його подруга і землячка, Сьюзі Ландау (дочка актора Мартіна Ландау, продюсера фільмів Френсіса Форда Копполи), помітила талант Гейла і наполягла на тому, щоб той спробував себе на сцені. З 1997 року Ґейл брав уроки у Джоан Шекель (англ. Joan Scheckel), котра починала як акторка на Нью-Йоркській авангардній сцені. У середині 90-х Джоан відкрила власну майстерню для акторів і режисерів — і стала досить затребувана в Голлівуді.

У дитинстві Ґейл Гарольд ніколи не мріяв виступати на сцені перед великою аудиторією. Він захоплювався футболом, возився з мотоциклами і грав на гітарі. Перші кроки на сцені Ґейл зробив у Лос-Анджелеському Театральному центрі (англ. Los Angeles Theatre Center) у постановці «Я і мій друг» (англ. Me and My Friend) і після цього вирішив глибше вивчити акторську майстерність. «Коли я вперше побачив Меріан Селдес (англ. Marian Seldes) у постановці «The Play About the Baby», говорить Ґейл, «Я зрозумів, що таке — грати на сцені. Це почуття спілкування, те, що змусило мене кинути роботу з фотографією та друком і з головою зануритися у світ Театру.»

Задовго до того як Гейл приєднався до складу серіалу «Близькі друзі» (англ. Queer as Folk) і став проповідувати філософію каналу Showtime «Без обмежень», він перейшов межі дозволеного в декількох проектах, до яких сильно прив'язався. У 1998 році він грав туриста в п'єсі «Індійська королева» (англ. The Indian Queen), Британської опери в стилі бароко. Текст п'єси ряснів жорсткими расистськими стереотипами. Після прем'єри вистави журналіст «LA Times» написав: "Є щось в постановці «Індійська королева», що може образити буквально кожного. Але є також і те, що викличе захоплення і подив у кожного. Це суміш. Але це блискуча суміш".

Першою роллю у художньому фільмі для Гейла стала дивна, але приваблива до себе роль Букера в картині Пола Шорінга «36K» і недовга поява у фільмі Лорі Сільвербуш «Mental Hygiene».

У 2001 він знявся у фільмі «Поминки» (англ. Wake), зрежисований Роєм Фінчем. У 2002 Гейл був зайнятий в незалежній картині під назвою «Очі носорога» (англ. Rhinoceros Eyes), де зіграв на пару з Майклом Піттом, виконавши роль детектива. Навесні 2004 в Нью-Йорку він був задіяний у чорній комедії «Life on the Ledge» в ролі гангстера. Також у 2004 році Ґейл знявся у трисерійному фільмі для каналу Showtime під назвою «Батьки і діти» (англ. Fathers and Sons), який був вперше показаний на кінофестивалі в Сарасота в січні 2005 року. У картині «The Unseen» він знову зіграв з Мішель Клуні, з якою вже працював у серіалі «Близькі друзі». Зйомки проходили в околицях Атланти, штат Джорджія. У серіалі «Пропала» (англ. Vanished) для каналу FOX Гейл був задіяний тільки в перших 7 епізодах.

Гейл попрацював з кумиром свого дитинства Девідом Боуі, ставши помічником продюсера музичної стрічки «Скотт Вокер» (англ. Scott Walker: 30 Century Man), прем'єра якої відбулася на кінофестивалі в Лондоні у 2006 році.

Під час короткої перерви у зйомках серіалу «Близькі друзі» в 2001 року, Гарольд зіграв роль Джоша у позабродвейських постановці «Дядечко Боб» (англ. Uncle Bob). Йому дуже сподобалася ця роль, тому що його персонаж був прямою протилежністю Брайану Кінні. Джош емоційно нестійкий, з суїцидальними нахилами, можливо небезпечний і виразно непривітний молодий чоловік. Ґейл повернувся на нью-йоркську сцену тільки в 2006 році з п'єсою «Раптово, минулого літа» (англ. Suddenly Last Summer) за твором Теннессі Вільямса.

Як і у його альтер-его з серіалу «Близькі друзі», Брайана, у Ґейла відмінне почуття стилю. Один з його улюблених дизайнерів — Патрік Антоша, костюмер серіалу «Близькі друзі».

Мені подобається ходити по магазинах з костюмером, адже він знає цікаві місця. Забавно вбити кілька годин, прогулюючись між вішалок з одягом, що тебе заводить, але який ти навряд чи коли-небудь будеш носити.

Патрік, однак, зауважив, що коли вони з Ґейлом ходять по магазинах, більшу частину часу вони проводять за розмовами і поїданням суші.

Ґейл дуже чутливий, розумний і сором'язливий; хоча, якщо судити про нього по ролі в «Близькі друзі», в це складно повірити. На жаль про нього відомо не багато, тому що Ґейл дуже скритний і не любить говорити про себе. Він любить говорити про свою роботу, тому що вона для нього дуже багато означає.

• Не любить говорити про своє особисте життя
• Ґейл обожнює мото-гонки, він відмінний механік і у нього є свій мотоцикл.
• Йому подобаються італійські марки Ducati і Moto Guzzi.

• на сайті IMDB