Ґжеґож Ґауден

Ґжеґож Ґауден (пол. Grzegorz Gauden; нар. 17 березня 1953(19530317), Познань) — польський юрист і економіст, за професією — журналіст. Директор Інституту Книги (Польща), віце-президент Спілки авторів і видавців «Польська книга», член Програмної ради Економічного форуму у Криниці, член Інформаційної ради Варшавської біржі цінних паперів.

Ґжеґож Ґауден
пол. Grzegorz Gauden
Народився 17 березня 1953(1953-03-17) (68 років) або 1953[1]
Познань, Польська Народна Республіка
Діяльність журналіст
Alma mater Університет імені Адама Міцкевича у Познані і Faculty of Law and Administration of Adam Mickiewicz University in Poznańd
Нагороди
 Ґжеґож Ґауден у Вікісховищі

Життєпис

Польський дисидент, активний член «Солідарності». У 1970-х був активним учасником студентських культурних ініціатив та студентських медіа, у 1980-х — діячем Познанського осередку «Солідарності». 13 грудня 1981 року його було інтерновано — до липня 1982 року. На 1984-1993 еміґрував до Швеції, де очолював Шведський комітет підтримки «Солідарності». Після повернення на батьківщину співпрацював з декількома видавничими концернами: «Bulls Press», «Orkla Media».

У 2000-2003 був президентом Палати видавців преси, з 2003 — віце-президентом.

У 2003-2006 був президентом видавничого дому «Presspublika», у 2004-2006 — головним редактором газети «Rzeczpospolita».

2007 року був радником видавця і головного редактора українського видання «Газета 24».

З 2008 до 1 квітня 2016 року був директором Інституту Книги у Кракові[2].

Був віцепрезидентом Палати видавців преси, а також Товариства авторів і видавців «Польська книжка» (від 2014 носить назву Copyright Polska). Був обраний головою Варшавського клубу Великополян ЕКА. Увійшов до складу комітету прихильників Музею історії польських євреїв «Полін» у Варшаві[3].

У 2019 опублікував книжку Львів: кінець ілюзії. Оповідь про листопадовий погром 1918 року (пол. Lwów – kres iluzji. Opowieść o pogromie listopadowym 1918)[4]. Український переклад книжки, виконаний Андрієм Павлишиним, опублікований видавництвом Човен у 2020[5].

Відзнаки

У 2005 нагороджений срібною медаллю Gloria Artis[6]. У 2012 нагороджений Кавалерським Хрестом Ордена Відродження Польщі[7][8].

Примітки
  1. Catalog of the German National Library
  2. Юлія Кушнір (20 вересня 2016). Ґжеґож Ґауден: Інститут книги має показати, що українська література не виникла 5 років тому. Українська правда. Процитовано 21 вересня 2019.
  3. Komitet Wspierania Muzeum Historii Żydów Polskich Polin. Muzeum Historii Żydów Polskich Polin. Процитовано 1 червня 2021.
  4. Lwów – kres iluzji. Opowieść o pogromie listopadowym 1918. universitas.com.pl. Процитовано 13 серпня 2019.
  5. Ґжеґож Ґауден. Львів: кінець ілюзії. Оповідь про листопадовий погром 1918 року / перекл. із польськ. А. Павлишин. — Львів: Човен, 2020. — 528 с. ISBN 978-617-95022-2-4
  6. Medal Zasłużony Kulturze – Gloria Artis. mkidn.gov.pl. Процитовано 7 червня 2020.
  7. M.P. z 2012 r. poz. 874
  8. Odznaczeni za walkę o „wolne słowo”. prezydent.pl. 13 czerwca 2012. Процитовано 2 квітня 2016.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.