Павлишин Андрій Степанович
Андрій Павлишин (нар. 30 липня 1964, Львів) — український журналіст, громадський діяч, історик та перекладач. Відомий зокрема як дослідник польсько-українських стосунків, творчості Бруно Шульца і перекладів інтелектуальної літератури з польської на українську мову. Член Капітули Журналу «Ї».
Павлишин Андрій Степанович | |
---|---|
Народився |
30 липня 1964 (57 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
Країна |
Україна СРСР |
Діяльність | історик, журналіст, перекладач |
Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Нагороди |
Біографія
Народився у Львові в 1964 році в родині робітника та медсестри, які були депортовані з Польщі в рамках договору про обмін населенням між УРСР та Польщею (1944—1946). З відзнакою закінчив історичний факультет Львівського університету за спеціалізацією «нова і новітня українська історія». Після університету працював вчителем у школі. Був головою українського відділення правозахисної організації «Міжнародна амністія». Був викладачем на кафедрі нової і новітньої історії України Українського католицького університету.
Був редактором культурологічного часопису «Ї», очолював «Львівську газету», головним редактором вебсайту «Західної аналітичної групи»[1], був телеведучим (програма «Політична шахівниця»). Учасник International Visitor Program Державного департаменту США з виборчих реформ. Двічі обирався депутатом Львівської міської ради. Співзасновник Форуму видавців у Львові.
Андрій Павлишин кілька разів одержував стипендії від польського уряду для проведення досліджень для своїх перекладних праць.
Член Українського ПЕН.
Твори
Власні твори
- «Бруно Шульц». — Х.: Фоліо, 2020. 124 с. ISBN 9-789-66-03-9504-6
- «Нам і далі загрожує вічність». — К.: Дух і Літера, 2021. 352 с. ISBN 978-966-378-889-0
Переклади українською
- Єжи Фіцовський, «Регіони великої єреси»;
- Александер Фредро «Сім мішків гречаної вовни»;
- Януш Корчак, «Сторінками біографії»;
- Чеслав Мілош, «Велике князівство літератури»;
- Збіґнєв Герберт, «Натюрморт із вудилом», «Лабіринт біля моря», «Варвар у саду»;
- Бруно Шульц, «Санаторій під клепсидрою»;
- Войцех Пестка «До побачення в пеклі»;
- Станіслав Лем, Томаш Лем, Станіслав Бересь, «Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння. Так казав Лем». — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2017. 736 с. ISBN 978-966-10-4829-3, 978-966-10-4928-3
- Яцек Дукай, «Крига». Львів: Видавництво «Астролябія», 2018
- Кузьо Тарас. Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет / Пер. з англ. Андрія Павлишина. — К.: Дух і Літера, 2018. — 560 с. ISBN 978-966-378-622-3.
- Ґжеґож Ґауден. «Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року». — Львів: Човен, 2020. 528 с. ISBN 978-617-95022-2-4
- Войцех Орлінський. «Лем: Життя не з цієї землі». — Львів: Човен, 2021. — 500 с. ISBN 978-617-95022-7-9
Нагороди
- Премія імені Пантелеймона Куліша — 2013
- Перекладацька премія польського ПЕН-клубу — 2015[2]
Примітки
- Західна аналітична група, showList // zaxid.net; Західна аналітична група // Європейський простір
- Сайт ЛітАкцент. «Андрій Павлишин отримав перекладацьку нагороду польського ПЕН-клубу». Опубліковано 26.10.2015. Прочитано 15.10.2021
Посилання
- Біографія на сайті Українського ПЕН-Клубу
- Андрій Павлишин: Ми живемо в країні, де про свободу журналістської діяльності залишилися тільки спогади
- Подкаст за участі Андрія Павлишина