Ґолем
Ґо́лем, інколи голе́м (івр. גולם) — персонаж єврейської міфології, легендарна людиноподібна істота, штучно створена рабинами-кабалістами у Празі. Глиняний велетень буцімто міг виконувати певні дії після «програмування» його кабалістичними заклинаннями. При «збої» такої «програми» Ґолем трощив все навколо.
Ґолем в легендах
Ґолема створив праведний рабин Льов для захисту єврейського народу.
Вельми поширена єврейська народна легенда, що виникла в Празі, про штучну людину («Ґолема»), створеному з глини для виконання різних «чорних» робіт, важких доручень, які мають значення для єврейської громади, і головним чином для запобігання кривавого наклепу шляхом своєчасного втручання та викриття.
Виконавши своє завдання, голем перетворювався на пил. Створення ґолема народна легенда приписує знаменитому талмудисту і кабалісту — головному рабину Праги, Єгуді Бен Бецалелю. Ґолем нібито відроджувався до нового життя кожні 33 роки. Легенда ця відноситься до початку XVII століття. Відомі й інші ґолеми, створені за народним переказом різними авторитетними рабинами — новаторами релігійної думки. У цій легенді народна фантазія ніби виправдовує противлення соціальному злу деяким, хоча б і боязким, насильством: в образі ґолема ніби легалізується ідея посиленої боротьби зі злом, яка переступає межі релігійного закону; недарма ґолем за легендою перевищує свої «повноваження», заявляє свою волю, яка суперечить волі його «творця»: штучна людина робить те, що за законом «непристойно» або навіть злочинно для природно-живої людини.
Джерела
- Український тиждень. № 12 (73), 27 березня-2 квітня 2009.
- Mikroskop pana Jurka — Сакральна світоглядність релігій.[недоступне посилання з серпня 2019]
Бібліографія
- Bloch Chr., Der Prager Golem, 1919
- Ludwig Albert, Der Golem, «Die Literatur», 1923—1924
- Held Hans Ludwig, Das Gespenst des Golems, 1927
- Gershom Scholem: Zur Kabbala und ihrer Symbolik, Stuttgart, 1973.