Ґроут Ребер

Ґроут Ребер (англ. Grote Reber; 22 грудня 1911(19111222) — 20 грудня 2002) — американський радіоінженер, один з основоположників радіоастрономії.

Ґроут Ребер
Народився 22 грудня 1911(1911-12-22)[1][2]
Вітон, Іллінойс, США
Помер 20 грудня 2002(2002-12-20)[1] (90 років)
Oused, Central Highlands Councild, Тасманія, Австралійський Союз
Країна  США
 Австралійський Союз
Діяльність фізик, астроном, науковець, інженер
Галузь астрономія
Alma mater Іллінойський технологічний інститут і Wheaton Warrenville South High Schoold
Знання мов англійська
Заклад Університет Тасманії
Членство Американське астрономічне товариство[3]
Конфесія атеїзм
Нагороди

Біографія

Ґроут Ребер народився у Вітоні, передмісті Чикаго. У 1933 він отримав у Арморовському технологічному інституті (нині Іллінойський технологічний інститут) фах радіоінженера.

Ґроут був радіоаматором (ex-W9GFZ) і працював на різних радіо-виробників у Чикаго з 1933 року по 1947-й. Інтерес до радіоастрономії виник у нього після знайомства в 1933 з роботами Карла Янського[4] про радіовипромінювання неба. Він звернувся до «лабораторії Белла», де працював у той час Янський, але отримав відмову, тому що то були часи Великої Депресії, і вільних робочих місць не було.

Перший у світі радіотелескоп

Тоді Ребер вирішив побудувати власний радіотелескоп на задньому дворі свого будинку у Вітоні. Перший у світі радіотелескоп являв собою параболічне дзеркало з металу діаметром 9,5 метрів, що збирав сигнал на радіоприймач, який містився за 8 метрів над дзеркалом. Конструкція була встановлена на похилій стійці і не могла обертатися, проте її можна було спрямувати в будь-яку точку неба. За допомогою свого пристрою Ґроут Ребер склав першу карту неба Північної півкулі в радіодіапазоні[5].

Радіокарти небосхилу, отримана Ґроутом Ребером у 1944[6]

1948 року Ґроут Ребер почав працювати в Національному бюро стандартів. Ребер продовжив дослідження космічного радіовипромінювання, розпочаті Карлом Янським в 1932; до початку 1940-х років віе був єдиним, хто вів радіоастрономічні спостереження. Підтвердив результати Янського про радіовипромінювання Чумацького Шляху, використовуючи коротші хвилі (1,8 м). У 1942 опублікував першу радіокарту неба; в 1944 першим повідомив про відкриття радіовипромінювання Сонця, яке в 1942 спостерігали також Дж. С. Хей і Дж. Саутворт; в 1946—1948 вивчив і описав спалахи сонячного радіовипромінювання, знайшов, що їхня тривалість пропорційна довжині хвилі. У наступні роки брав участь в експедиціях радіоастрономічних на Гавайські острови і Тасманію.

З кінця 1950-х і до самої смерті 20 грудня 2002 Ребер жив на австралійському острові Тасманія, де продовжував астрономічні радіоспостереження.

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1962).

Пам'ять

На його честь названо:

  • Астероїд 6886 Ґроут
  • Медаль Ґроута Ребера[7]
  • Відкритий 20 січня 2008 музей радіообсерваторії Маунт Плезант[8]

Виноски
  1. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  3. NNDB — 2002.
  4. Dr. Jansky's Study of Static and a New Theory — Industry's Debt to X-… — Free Preview — The New York Times
  5. Алексей Левин. Слушая Вселенную. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
  6. Reber G. Cosmic Static // Astrophys. J.. — November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.
  7. Queen Victoria Museum and Art Gallery. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2011.
  8. Museum marks life of first radio astronomer, Australian Broadcasting Corporation, 18 січня 2008

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.