Гавайські острови

Гавайські острови (англ. Hawaiian islands, гав. Mokupuni o Hawai‘i; раніше: Сандвічеві острови) — архіпелаг із дев'ятнадцяти великих островів та атолів і численних малих острівців та підводних гір з північного заходу на південний схід у центральній частині Тихого океану між 19° пн.ш. та 29° пн.ш і 178° зх. довготи та 154° зх. довготи. За винятком атолу Мідвей, що є неінкорпорованою територією Сполучених Штатів, Гавайські острови утворюють американський штат Гаваї.

Гавайські острови
англ. Hawaiian islands, гав. Mokupuni o Hawai‘i
Гавайські острови та їхнє розташування відносно континентальних штатів США
Гавайські острови та їхнє розташування відносно континентальних штатів США
21°18′41″ пн. ш. 157°47′47″ зх. д.
АкваторіяТихий океан
Кількість островів24
Найбільший острівГаваї
Загальна площа28 311 км²
Найвища точка4205 м
Населення (2010 рік)1 360 301 осіб
Густота населення48,048 осіб/км²
КраїнаСША
РегіонГаваї

Гавайські острови
 Гавайські острови у Вікісховищі

Адміністративний устрій

Адміністративно острови складають собою американський штат Гаваї.

Топографічний опис
Гавайські острови: фотознімок із супутника

Архіпелаг являє собою підняті над рівнем моря вершини великого підводного гірського хребта, утвореного внаслідок вулканічної діяльності над гарячою точкою в земній мантії. Будучи розташованим приблизно за 4000 км від найближчого материка, Гавайський архіпелаг є найізольованіша група островів на Землі.

Карта Гавайських островів, атолів та рифів

Архіпелаг названий за найбільшим островом у групі та простягається приблизно на 2400 км від острова Гаваї на півдні до найпівнічнішого атолу Куре.

Пасмо островів утворене гарячою точкою, що прямує під Тихоокеанською плитою повільно з північного заходу приблизно зі швидкістю 51 км на мільйон років. Отже, острови на північному заході архіпелагу старші та зазвичай менші, внаслідок ерозії. Вік архіпелагу був розрахований на основі калій-аргонового методу датування[1]. Згідно з цього дослідження[2][3] вважається, що крайній північно-західний острів, атол Курі, є найстарішим і має вік приблизно 28 млн років, у той як час крайній південно-східний острів — Гаваї — має вік близько 0,4 млн років (400 тис. років).

Магма гарячої точки є базальтовою, тому породи островів є базальтами або спорідненими їм діабазами та габро.

Острів Гаваї є найбільшим і наймолодшим островом пасма, яке утворено п'ятьма вулканами. Найбільшим є Мауна-Лоа що займає більш ніж половину острова і є найбільшим щитовим вулканом Землі. Його висота — 4170 м вище рівня моря і ще 5 км — від морського дна до поверхні води. Інші вулкани — Мауна-Кеа (4205 м), Гуалалаї (2520 м), Кохала (1678 м) і Кілауеа (1247 м). Мауна-Лоа і Кілауеа — діючі вулкани, виверження вулкана Мауна-Лоа відбуваються кожні 3-4 роки, а Кілауеа ще активніший, обидва вулкани мають великі кратери з озерами розпеченої лави, що фонтанує. Американський письменник Марк Твен, який побував на Гавайях у 1867 році, з властивим йому гумором так охарактеризував Кілауеа: «Я бачив Везувій, але в порівнянні з Кілауеа Везувій — дитячий вулкан, казанок із супом».

Підземні річки

Між насиченими солоною водою вулканічними базальтами вчені виявили підземні прісноводні річки. Ці річки мають довжину близько 35 кілометрів і простягаються щонайменше на 4 кілометри на захід від берегової лінії[4].

Острови та рифи Гавайського архіпелагу

Гавайські острови налічують 137 островів та атолів. Площа островів становить приблизно 16 636 км².

Великі острови

Нижче перераховано вісім головних Гавайських островів (Південно-східних Гавайських островів, також відомих як Гавайські Навітряні Острови) від півдня до півночі. Всі, окрім Кахоолаве, є заселеними.

Маленькі острови, атоли, та рифи

Менші острови, атоли та рифи називають Північно-західними Гавайськими островами, або Гавайськими Підвітряними островами:

Острівці

За деякими джерелами, Гавайське пасмо налічує 137 «островів». Ця цифра включає в себе всі малі острови та віддалені острівці, такі як:

Джерела

Примітки
  1. Tectonics, geochronology, and origin of the Hawaiian-Emperor Volcanic Chain. The Geology of North America, Volume N: The Eastern Pacific Ocean and Hawaii. The Geology Society of America. 1989. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 17 січня 2011.
  2. McDougall, IAN; Swanson, D. A. (1972). Potassium-Argon Ages of Lavas from the Hawi and Pololu Volcanic Series, Kohala Volcano, Hawaii. Geological Society of America Bulletin (Geology Society of American Bulletin) 83 (12): 3731–3738. doi:10.1130/0016-7606(1972)83[3731:PAOLFT]2.0.CO;2. Процитовано 17 січня 2011.
  3. Petrography and K-Ar Ages of Dredged Volcanic Rocks from the Western Hawaiian Ridge and the Southern Emperor Seamount Chain 86 (7). Geology Society of America Bulletin. 1975. с. 991–998. doi:10.1130/0016-7606(1975)86. Процитовано 17 січня 2011.
  4. Вчені знайшли на Гаваях величезні підземні річки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.