Ґрюнгорн
Ґрюнгорн або Великий Ґрюнгорн (нім. Gross Grünhorn, тобто «Велика зелена вершина») — це гора висотою 4 043,5 м.н.м. в Бернських Альпах, розташована в кантоні Вале.
Ґрюнгорн Grosses Grünhorn | ||||
| ||||
46°31′55″ пн. ш. 8°04′39″ сх. д. | ||||
Країна | Швейцарія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Кантон Вале | |||
Система | Бернські Альпи | |||
Тип | гора | |||
Висота | 4 043,5 м | |||
Висота відносна | 305 м[1] | |||
Ізоляція | 2,5 км | |||
Перше сходження | 07 серпня 1865 | |||
Маршрут | по льодовиках | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
SummitPost | 150805 | |||
GeoNames | 6935008 | |||
Ґрюнгорн Ґрюнгорн (Швейцарія) | ||||
Ґрюнгорн у Вікісховищі |
Опис
Гора розташована на хребті між двома найбільшими льодовиками Альп: Алеч на захід та Фішер на схід. На південь від Ґрюнгорну розташована гора Великий Ванненгорн, а на північ — Великий Фішергорн.
Гора складена з амфіболітової породи, яка містить зелені амфіболи, що і дало горі її назву.
Альпінізм
Історія підкорення
Перше сходження на гору відбулося 07 серпня 1865 року по західному схилу. Його здійснили бернський мінералог Едмунд фон Фелленберг з провідниками Перером Міхелем, Петером Еггером та Петером Інебнітом.[2][3] Вони почали сходження з Поля вічного снігу (нім. Ewigschneefeld), рукава Алецького льодовика і успішно досягли вершини, незважаючи на надзвичайно погані природні умови. Ті ж самі альпіністи за рік до того намагалися здійснити сходження, але досягли тільки меншої за висотою дочірньої вершини Ґрюнеґґгорн.[4]
Маршрут по північно-східному хребту був вперше пройдений 26 серпня 1913 року Д.фон Бетманом-Гольвегом та О.Суперсаксо. Влітку 1950 року, Г. ван дер Лек піднявся по західному схилу. Західна колона була вперше підкорена К. Блумом та У. Фраєм 27 серпня 1967 року.[4]
Маршрути
Сучасний стандартний маршрут (найлегший підйом) веде від гірського прихистку нім. Konkordiahütte (2 850 м.н.м.) через Ґрюнеґґгорн (3 863 м.н.м.) та південно-західний кряж. До прихистку можна дістатися від селища Фіш (1 049 м.н.м.).
Див. також
Примітки
- http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html Сайт Swisstopo
- Dumler, Helmut and Willi P. Burkhardt, The High Mountains of the Alps, London: Diadem, 1994, p. 49
- Edmund von Fellenberg: Breithorn und Gross-Grünhorn. In: Jahrbuch des Schweizer Alpenclub 1866. Seite 293–328, Verlag des Jahrbuchs der Expeditionen des S.A.C., Bern 1866 (online)
- Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt, Les 4000 des Alpes, ISBN 2-7003-1305-4
Посилання
- Ґрюнгорн на Hikr
- Великий Ґрюнгорн на 4000er.de
- Великий Ґрюнгорн на SummitPost
- Helmut Dumler und Willi P. Burkhardt: Viertausender der Alpen. Bergverlag Rother, München 2001, ISBN 3-7633-7427-2.