Ґуань Юй
Гуань Юй (спрощ.: 关羽; кит. трад.: 關羽; піньїнь: guān yǔ; 160 — 219) — китайський державний діяч, військовик періоду Саньго. Генерал Лю Бея, засновника династії Шу. В китайському фольклорі і літературі відомий як один з «п'яти генералів-тигрів». Даоське божество Гуань-ді (спрощ.: 关帝; кит. трад.: 關帝; піньїнь: guān dì). Посмертне ім'я — князь Чжун'ї[3].
Ґуань Юй | |
---|---|
| |
Псевдо | Юньчан[1] |
Народився |
160 Yanhu Districtd, Hedong Commanderyd, Династія Хань |
Помер |
219 Nanzhang Countyd, КНР ·обезголовлювання |
Країна | Східна Хань |
Діяльність | офіцер |
Знання мов | китайська[2] |
Військове звання | генерал |
Діти | Guan Pingd, Guan Xingd і Lady Guand |
Короткі відомості
Гуань Юй походив з повіту Цзє командирства Хедун[4]. В молодості був зайнятий на соледобувних промислах. Втік до провінції Хебей, де познайомився з Лю Беєм та Чжан Феєм. За легендою, уклав із ними обітницю вічного братерства. Постійно супроводжував Лю Бея в усіх військових походах.
200 року потрапив у полон після поразки Лю Бея від військ Цао Цао. Відмовився служити останньому, незважаючи на багаті дари. Під час битви між Цао Цао та Юань Шао, здобув голову генерала Янь Ляна, наближеного Шао, і відправив її як подарунк Лю Бею.
208 року брав участь в річковій битві при Чібі на боці Лю Бея. Після поразки флоту Цао Цао, розбив його армію на суходолі.
У зв'язку з переїздом Лю Бея, Чжуге Ляна та Чжан Фея до країни Шу, залишився обороняти провінцію Цзін, вотчину Лю Бея. Мав резиденцію в замку Цзянлін[5].
219 року, після призначення Лю Бея ваном командирства Ханьчжун, вирушив із військом на північ і взяв в облогу фортецю Фань[6], яку обороняв Цао Жень, генерал Цао Цао. Був змушений зняти облогу незадовго до падіння фортеці і повернутися на південь через напад сусіднього володаря Сунь Цзюаня, що уклав союз із Цао Цао, на провінцію Цзін. На зворотному шляху загинув із сином у бою в повіті Лінцзю[7].
Гуань Юй був високого зросту, мав міцну статуру і велику гарну бороду. Славився не лише військовою вдачею, але й вченістю. Був шанувальником конфуціанського канону «Цзо чжуань». Любив простих і щирих людей, погорджував чиновниками та невдахами.
З 1128 року Гуань Юй вшановується в Китаї як даоське божество війни та багатства. За переказами, до його народження був причетний дракон, що передав хлопчику свою силу. Буддисти вшановували Гуань-ді як охоронця монастирів, даоси — як приборкувача демонів, конфуціанці — як покровителя літераторів. В селах його вважали переможцем хвороб та подателем дощу.
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
Ґуань Юй // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (рос.) Китайська міфологія. Енциклопедія. - М.:ЕКСМО; 2007.
- (рос.) Ло Гуань-Чжун. Троецарствие: в 2 т. — Москва: «Художественная литература, 1954.