Ґюльфем-хатун

Потрапила в гарем майбутнього султана Сулеймана приблизно в 1511р. В 1513р. народила шехзаде Мурада, який помер 12 жовтня 1521р. від віспи. Після смерті сина Ґюльфем була відлучена від Сулеймана, проте залишилась в палаці й була султану вірним другом.

Після смерті Хюррем Ґюльфем знову отримала прихильність султана. Однак, Хюррем померла в 1558 році, на той момент Сулейман і Ґюльфем були вже немолоді, тому вони любили довго розмовляти. Венеціанці писали, що часто можна було побачити в саду в альтанці Сулеймана, який розмовляє з Ґюльфем. Хоча її обличчя завжди було закрите, але варта сповіщала їм, хто вона.

Ґюльфем була дуже набожною, відрізнялася привітним і поступливим характером, за що її всі дуже любили в гаремі. Вона активно займалася благодійністю, в кінці життя вирішила побудувати в Ускударі розкішну мечеть з прилеглими до неї закладами (медресе, хамамом і інш.). Ґюльфем Хатун була жінкою забезпеченою, вона постійно отримувала від Сулеймана дорогі подарунки. Тому будівництво мечеті просувалося дуже швидко. Однак незабаром зведення цієї грандіозної споруди довелося призупинити - кошти закінчилися. Для того щоб отримати гроші на подальше будівництво, вона зважилася продати свій "вихід" до султана. Дівчат, які бажали потрапити на побачення до повелителя позачергово, в гаремі було більш ніж достатньо. Одна з них, наложниця Кіната, запропонувала Ґюльфем гроші в обмін на можливість зустрітися з султаном віч-на-віч. Коли Сулейман знову запросив улюблену наложницю до себе в покої, та послала замість себе іншу невільницю. Мабуть, такий перебіг подій султана зовсім не влаштовував, тому, коли Ґюльфем хатун не прийшла в черговий раз, він прийшов в лють і змусив Кінату розповісти всю правду. Невільниця вирішила очорнити Ґюльфем і повідомила, що та просто проміняла суспільство Сулеймана на гроші. Обуренню падишаха не було меж. І в 1562 році Ґюльфем була страчена (задушена) за наказом Сулеймана. Та коли султану стало відомо, на що його улюблена наложниця витратила отримані гроші, він негайно наказав добудувати мечеть, що і було виконано беззаперечно. Ґюльфем хатун була похована в місті Ускудар, в мечеті, що стала носити її ім'я. Згідно з переказами, могила праведниці кілька ночей після поховання світилася власним світлом. Офіційний наказ султана добудувати мечеть в пам'ять про Ґюльфем зберігся в архівах Османської імперії.