1-ша армія (РСЧА)
1-ша армія — оперативне об'єднання у складі РСЧА під час Громадянської війни в Росії. Створювалася двічі — у березні та у червні 1918 року. 1-ша армія другого формування проіснувала до січня 1921 року.
1-ша армія | |
---|---|
На службі | березень 1918 року — січень 1921 |
Країна | Російська СФРР |
Вид | РСЧА |
Тип | сухопутні війська |
Роль | загальновійськова |
Чисельність | армія |
Війни/битви | Громадянська війна в Росії |
Командування | |
Визначні командувачі |
Тухачевський Михайло Миколайович (28 червня 1918 — 4 січня 1919) |
Історія
Уперше була сформована як 1-ша революційна армія на півдні України (Бірзула) із розрізнених червоногвардійських загонів у березні 1918 року. Армія налічувала близько 30 тисяч бійців, але під натиском німецьких військ без великих боїв відійшла на територію Радянської Росії, де і була ліквідована. Командували армією П. В Єгоров та С. Л. Козюра.
Удруге сформована наказом командування Східного фронту 19 червня 1918 року на сибірському напрямі. Армія у важких боях захопила Симбірськ, Сизрань, Самару, Оренбург. У 1919 році армія брала участь у розгромі армії адмірала О. В. Колчака. Із 15 серпня 1919 року входила у склад Туркестанського фронту, брала участь у захопленні більшовиками Середньої Азії. Розформована у січні 1921 року.
Командувачі армії
- О. І. Харченко (19 — 28 червня 1918; утік до білих);
- М. М. Тухачевський (28 червня 1918 — 4 січня 1919);
- Г. Д. Гай (4 січня — 25 травня 1919);
- Г. В. Зінов'єв (25 травня 1919 — 12 жовтня 1920);
- П. О. Захаров (жовтень — грудень 1920);
- І. Ф. Блажевич (січень 1921).
Членами Реввійськради армії були, зокрема, Валеріан Куйбишев, Шалва Еліава та Петро Баранов.
Література
- Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1983.
- Центральный государственный архив Советской армии. В двух томах. Том 1. Путеводитель. ЦГАСА, 1991 c. 277—281
- Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006.
- История гражданской войны в СССР, т. 4, М., 1959.
- Иноятов X. Ш. Победа Советской власти в Туркестане. — М., 1978.