1-ша окрема Чехословацька піхотна бригада

1-а окрема Чехословацька піхотна бригада (чеськ. 1. československý samostatný polní prapor) — сформована 1943 в СРСР з громадян Чехословаччини (емігрантів і втікачів) для протинімецької боротьби, відповідно до радянсько-чехословацької угоди «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини» від 18 липня 1941, та Військової угоди між представниками верховного командування СРСР та Чехо-Словаччини від 27 вересня 1941.

Історія
Пам'ятник радянським воїнам і бійцям-чехословакам біля Білої Церкви

Чехословацькі військові підрозділи у складі Червоної армії діяли спочатку як окремий батальйон, згодом — Чехо-Словацька бригада, а потім Чехословацький армійський корпус. Командиром був полковник, потім генерал Л. Свобода.

Чехословацький батальйон «бойове хрещення» прийняв у лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту[1]. Влітку 1943 року в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади.

Перша самостійна чехословацька бригада складалася з 307 чехів, 19 словаків і 7260 закарпатських українців. Отже, у лавах бригади було 70 — 80% закарпатських українців, утікачів до СРСР у 1940 —1941 роках з-під угорської окупації. Пізніше з 15 тисяч осіб її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями[2]

1944 — 1945 поповнилася мобілізованими закарпатцями.

Братська могила бійців 1-ї окремої Чехословацької бригади в СРСР які загинули за визволення Києва у 1943 році (Святошинське кладовище; Київ)

Чехословацька піхотна бригада брала участь у протинімецьких боях в Україні (Київ, Біла Церква, Жашків); зазнала великих втрат у боях на Дуклянському перевалі.

За битву за Київ орденами та медалями СРСР було нагороджено 139 солдатів та офіцерів бригади, а бригада в цілому та її командир відзначені орденом Суворова 2-го ступеня.

Після звільнення Білої Церкви прапор 1-ї окремої Чехословацької бригади прикрасив орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня.

Примітки
  1. Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
  2. Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / За ред. В. Кубійовича. — Мюнхен: Молоде життя, 1949–1952. — Т. 3. -С. 1187.

Література

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.