1-ша піхотна дивізія (Російська імперія)

1-ша піхотна дивізія
На службі	1811—1918
Країна	Російська імперія
Тип	піхота
Гарнізон/Штаб	Смоленськ

1-ша піхотна дивізія — піхотне з'єднання в складі Російської імператорської армії. Штаб дивізії: Смоленськ. Входила в 13-й армійський корпус.

Історія

Формування

У XIX столітті дивізія стала основним оперативно-тактичним з'єднанням в збройних силах багатьох держав світу. У Російській армії в кінці XVIII століття і на початку XIX століть, в ході військової реформи, дивізії були перейменовані на інспекції. У 1806 році дивізійну організацію військ в Російській імперії було поновлено.

1-ша піхотна дивізія була сформована 17 січня 1811 року, як 25-та дивізія (з 31.03.1811 - 25-та піхотна) [1].

Найменування дивізії [2] змінювалися при переформуванні армії, в зв'язку зі збільшенням або скороченням Збройних сил імперії:

17.01.1811 - 20.05.1820 - 25-та піхотна дивізія
20.05.1820 - 1914 - 1-ша піхотна дивізія
1914-1915 - Окрема піхотна бригада
1915-1916 - 1-ша окрема піхотна дивізія
1916-1918 - 1-ша піхотна дивізія

Бойовий шлях дивізії

З початком Французько-російської війни 1812 року полки 1-ї і 2-ї бригад вирушили з Фінляндії по суші на з'єднання з 1-м окремим піхотним корпусом генерал-лейтенанта П. Х. Вітгенштейна, але 2-й морський полк був затриманий в Новгороді для навчання ополчення і прибув до корпусу тільки в грудні 1812 року. 3-й морський полк був залишений в Санкт-Петербурзі для навчання ополчення. Полки 3-ї бригади в кінці серпня 1812 року морем прибули до Ревелю, потім перейшли під Ригу. В 1813 році полки дивізії під командуванням генерал-майора А. Е. Пейкера в складі 4-го піхотного корпусу генерала-лейтенанта Ф. Ф. Левіза перебували при облозі Данцига.
У 1830-1831 роках дивізія брала участь в приборканні Листопадового повстання.
У 1877-1878 роках дивізія брала участь в Російсько-турецькій війні, зокрема, звільнивши місто Разград.
Весна 1905 - У складі корпусу відправлена залізницею в Маньчжурію для участі в Російсько-японській війні.
Листопад 1905 року - Висунулася до місця постійної дислокації.
Кінець 1906 року - Повернулася на зимові квартири, затримавшись для придушення революційних виступів в Сибіру.
Август 1914 - Увійшла до складу 2-ї армії Північно-Західного фронту.
4 серпня - 2 вересня 1914 року – дивізія брала участь в Східно-Прусської операції, в ході якої була знищена.
13 грудня 1914 року – дивізія розформована.
Грудень 1915 року - дивізія відновлена.
15 січня - 1 травня 1916 року - У складі 12-ї армії.
21 червня - 17 липня 1916 року - У складі 1-ї армії.
1 серпня - 11 листопада 1916 року - У складі 12-ї армії.
15 листопада 1916 - 16 липня 1917 - У складі 5-ї армії.
Липень - грудень 1917 року - У складі 12-ї армії Північного фронту.

Склад

Фузилер 3-го Морського полку (зимова форма; ліворуч) і матрос Гвардійського екіпажу (зимова форма), з серії «Російська армія в 1812 році».

Штаб-офіцер 5-го піх. Калузького полка, фельдфебель 80-го піх. Кабардинського полка та рядовий 3-го піх. Нарвського полка. 1881 р. На погонах рядового можна побачити номер дивізії.

На 1812 рік

У 1812 році до складу дивізії входили:

1-ша бригада
- 1-й морський полк
- 2-й морський полк
2-га бригада
- 3-й морський полк
- Воронезький піхотний полк [3]
3-тя бригада
- 31-й єгерський полк
- 47-й єгерський полк
25-я польова артилерійська бригада

Відразу після сформування дивізія дислокувалася на території Великого князівства Фінляндського і входила до складу Фінляндського корпусу.

У 1818 році Воронезький полк відрахували з 25-ї піхотної дивізії, а замість нього зарахували 4-й морський полк.

На 1820 рік

У 1820 році до складу дивізії входили:

1-ша бригада
- 1-й морський полк
- 2-й морський полк
2-га бригада
- 3-й морський полк
- 4-й морський полк
3-тя бригада
- 2-й єгерський полк
- 14-й єгерський полк

24 травня 1833 дивізія була переформована в складі двох бригад. Морські і єгерські полки, які входили в дивізію, були злиті з Невським, Софійським, Нарвським і Копорським полками, які раніше були у складі розформованої 4-ї піхотної дивізії.

З 1833 року - станом на кін. XIХ - поч. XX ст.

Склад дивізії (з 1833 року найменування частин - за станом на кін. XIХ - поч. XX ст .):

1-ша бригада (Смоленськ)
- 1-й піхотний Невський полк
- 2-й піхотний Софійський полк
2-га бригада (Смоленськ)
- 3-й піхотний Нарвський полк
- 4-й піхотний Копорський полк
1-ша артилерійська бригада

Командування дивізії

Начальники 25-ї піхотної дивізії

17.01.1811 - 29.10.1811 - генерал-майор Ширков Павло Семенович
29.10.1811 - 29.08.1814 [4] - генерал-майор Башуцький Павло Якович
- хх.08.1813 - 15.09.1813 - командувач полковник Ведемейер Олександр Іванович
- 15.09.1813 - 29.08.1814 - командувач генерал-майор Пейкер Олександр Еммануїлович
29.08.1814 - 01.01.1818 - генерал-лейтенант Вельямінов Іван Олександрович

Начальники 1-ї піхотної дивізії

17.01.1818 - 19.10.1821 - генерал-лейтенант Лаптєв Василь Данилович
19.10.1821 - 16.02.1822 - командувач генерал-майор Пейкер Олександр Еммануїлович
16.02.1822 - 19.12.1823 - генерал-лейтенант Гельфрейх Богдан Борисович
19.12.1823 - 11.02.1828 [5] - генерал-майор (з 22.08.1826 генерал-лейтенант) Пейкер Олександр Еммануїлович
17.04.1827 - 03.05.1831 - командувач (з 11.02.1828 начальник) генерал-майор (з 25.06.1829 генерал-лейтенант) Жерве Олександр Карлович
17.03.1831 - 04.02.1839 - генерал-майор (з 03.05.1831 генерал-лейтенант) Мандерштерн Карл Єгорович
- 09.05.1832 - 30.08.1832 - командувач генерал-лейтенант Обручов Володимир Опанасович
04.02.1839 - 09.02.1842 - командувач генерал-майор Свити Його Імператорської Величності барон Ренненкампф Павло Якович
09.02.1842 - 22.07.1848 - генерал-лейтенант Фезі Карл Карлович
- літо 1846 - генерал-майор Самарін Василь Максимович (тимчасово)
03.08.1848 - 06.12.1849 - генерал-майор (c 06.12.1848 генерал-лейтенант) Карнєєв Микола Михайлович
06.12.1849 - 17.11.1852 - генерал-лейтенант Довбиш Григорій Данилович
17.11.1852 - 17.09.1855 - генерал-лейтенант Рейтерн Магнус Магнусовіч
17.09.1855 - 12.06.1858 - генерал-лейтенант Кушелев Андрій Сергійович
12.06.1858 - 18.10.1864 - генерал-майор (з 08.09.1859 генерал-лейтенант) Майдель Єгор Іванович
Хх.хх.1864 - 18.07.1869 - генерал-лейтенант Шейдеман Карл Федорович
30.08.1869 - хх.хх.1876 - генерал-лейтенант Свечін Володимир Костянтинович
13.01.1876 - після 01.04.1880 - генерал-майор (з 30.08.1876 генерал-лейтенант) Прохоров Дмитро Дмитрович
14.08.1880 - 03.09.1883 - генерал-майор (з 30.08.1880 генерал-лейтенант) Попов Михайло Герасимович
06.10.1883 - 10.08.1887 - генерал-лейтенант Бардовський Микола Федорович
16.09.1887 - 12.08.1892 - генерал-майор (з 30.08.1888 генерал-лейтенант) Челіщев Олексій Олександрович
24.08.1892 - 09.01.1900 - генерал-майор (з 30.08.1892 генерал-лейтенант) Шульгін Михайло Михайлович
17.02.1900 - 09.12.1904 - генерал-лейтенант Пенський Володимир Васильович
28.12.1904 - 09.01.1906 - генерал-майор Столиця Євген Михайлович
19.01.1906 - 29.05.1907 - генерал-лейтенант Богуцький Федір Кононович
21.06.1907 - 16.06.1910 - генерал-лейтенант Зуєв Дмитро Петрович
02.07.1910 - 17.08.1914 [6] - генерал-лейтенант Угрюмов Андрій Олександрович
- з 02.12.1914 - генерал-майор Карєєв Петро Миколайович (тимчасовий командувач)
05.03.1916 - 18.05.1917 - генерал-майор Кондратович Лука Лукич
З 18.05.1917 - генерал-майор Жуковський Сильвестр Костянтинович

Примітки

Подмазо А.А. Командный состав российской регулярной армии (1796-1855). 25-я дивизия.. Генералитет российской императорской армии и флота.
Российский государственный военно-исторический архив. Путеводитель. Том 2. 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 29 жовтня 2016.
Сформовано 17 січня 1811 року, в 1833 році приєднаний до Полтавського піхотного полку.
Формально г.-м. П. Я. Башуцький був начальником 25-ї пех. дивізії до 19.08.1814, однак з серпня 1813 року він займав пост командира корпусу в Резервній армії, а з 22.06.1814 був звільнений у відпустку з приводу лікування хвороби. У зв'язку з цим він не міг виконувати обов'язки начальника дивізії.
З 17.04.1827 звільнений у відпустку до лікування хвороби.
17.08.1914 потрапив в полон в Східній Пруссії.

Посилання

Джерела

Вiсковатов О. В., Історичний опис одягу та озброєння Російських військ, 2 вид., ч. 1-27, СПБ, 1899—1944;
Габаєв Г. Розпис російських полків 1812 року. Додаток до "Військово-історичного вісника — Київ.: Типографія окружного штабу, вулиця Банкова, б. № 11, 1912. — С. 185—187—298 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Подмазо А.А. Командный состав российской регулярной армии (1796-1855). 25-я дивизия.. Генералитет российской императорской армии и флота.

[2] Российский государственный военно-исторический архив. Путеводитель. Том 2. 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 29 жовтня 2016.

[3] Сформовано 17 січня 1811 року, в 1833 році приєднаний до Полтавського піхотного полку.

[4] Формально г.-м. П. Я. Башуцький був начальником 25-ї пех. дивізії до 19.08.1814, однак з серпня 1813 року він займав пост командира корпусу в Резервній армії, а з 22.06.1814 був звільнений у відпустку з приводу лікування хвороби. У зв'язку з цим він не міг виконувати обов'язки начальника дивізії.

[5] З 17.04.1827 звільнений у відпустку до лікування хвороби.

[6] 17.08.1914 потрапив в полон в Східній Пруссії.