Армійський корпус
Армі́йський ко́рпус (АК) — корпус у складі сухопутних військ, основу якого, як правило, складають механізовані (мотострілецькі, стрілецькі, піхотні, мотопіхотні) з'єднання (дивізія, бригада) та частини, підрозділи інших родів військ та спеціальних військ, органів управління та забезпечення.
Як правило входить до складу загальновійськової (польової) армії. Може бути окремим. Може мати в назві № (римські і арабські цифри), називатися за командирами та за місцевостями.
Армійські корпуси виникли з появою масових армій, коли для бойових дій стало збільшення просторового розмаху й ускладнилося управління військовими формуваннями, що мають численний бойовий склад і різноманітне озброєння. Створення армійських корпусів обумовлювалося також необхідністю мати з'єднання, здатні вирішувати бойові завдання на самостійному операційному напрямку невеликої ємності.
До початку 1-й світової війни армійські корпуси були в арміях майже всіх держав, складалися з 2-4 дивізій, корпусних частин і нараховували до 50 тисяч чоловік.
В Україні
Станом на 1992 в Збройних силах України перебувало 6 армійських корпусів. Останній з них, 8-й армійський корпус, було розформовано у 2015 році. Однак є Корпус резерву
Див. також
Література
- Радянська військова енциклопедія. А —БЮРО // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 248. — ISBN 00101-030. (рос.)