Армійський корпус
Армі́йський ко́рпус (АК) — корпус у складі сухопутних військ, основу якого, як правило, складають механізовані (мотострілецькі, стрілецькі, піхотні, мотопіхотні) з'єднання (дивізія, бригада) та частини, підрозділи інших родів військ та спеціальних військ, органів управління та забезпечення.
![](../I/Infantry_Corps_Nato.svg.png.webp)
Як правило входить до складу загальновійськової (польової) армії. Може бути окремим. Може мати в назві № (римські і арабські цифри), називатися за командирами та за місцевостями.
Армійські корпуси виникли з появою масових армій, коли для бойових дій стало збільшення просторового розмаху й ускладнилося управління військовими формуваннями, що мають численний бойовий склад і різноманітне озброєння. Створення армійських корпусів обумовлювалося також необхідністю мати з'єднання, здатні вирішувати бойові завдання на самостійному операційному напрямку невеликої ємності.
До початку 1-й світової війни армійські корпуси були в арміях майже всіх держав, складалися з 2-4 дивізій, корпусних частин і нараховували до 50 тисяч чоловік.
В Україні
Станом на 1992 в Збройних силах України перебувало 6 армійських корпусів. Останній з них, 8-й армійський корпус, було розформовано у 2015 році. Однак є Корпус резерву
Див. також
Література
- Радянська військова енциклопедія. А —БЮРО // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 248. — ISBN 00101-030. (рос.)