1-ше послання Петра

Перше соборне послання апостола Петра — одна з книг Нового Заповіту, та є першим, як видно з назви, з двох послань Святого Апостола Петра. Адресоване широкому колу перших християнських церков Малої Азії.

Апостол Петро (Гвідо Рені)

Авторство та адресанти

Автор послання називає себе в першому ж вірші — Петро, апостол Ісуса Христа (1 Петр. 1:1). На відміну від 2-го послання Петра сумнівів в автентичності 1-го послання було мало, з давніх-давен воно цитувалося і входило до списків новозавітних книг. Згідно з тим же віршем (1 Петр. 1:1)

Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним

видно, що послання адресоване малоазійським християнам, віра яких піддавалася серйозним випробуванням у період, коли апостол Павло зі своїми співробітниками, заснувавши ряд християнських церков у Греції та Малій Азії, покинув Ефес. Лише південні римські провінції Малої Азії Лікія, Кілікія, Памфілія не були згадані у посланні. Деякі вірші також адресовані язичникам та євреям, що перейшли у християнство (1 Петр. 2:9, 1 Петр. 4:3).

Він передає послання через Сильва (1 Петр. 5:12) та Марка (1 Петр. 5:13) — «свого сина».

Час та місце написання

Послання написано 63/64 року. Думки про місце написання книги розходяться. За словами Петра, він написав своє перше послання у Вавилоні (1 Петр. 5:13). За найпоширенішою версією, послання написане в Римі, який апостол алегорично називає Вавилоном.

Основні теми

Джерела

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.