2-ге послання до Солунян

Перше послання до Солунян було написано в Коринфі у 50 році, через декілька місяців після перебування Павла у Тессалоніках (Солуні, нині Салоніки). Там апостол Павло згідно з книгою Дії Апостолів (Дії 18:5) зустрічає Сила (Сильвана) і Тимофія, яких він згадує на початку листа. Початкове привітання «Павло, Сильван і Тимотей — солунській Церкві» говорить про те, що в написанні другого, як і першого, послання брали участь і учні апостола.

Друге послання написане через декілька місяців після першого, найімовірніше вже 51 року також у Коринфі.

Причиною для написання було ставлення мешканців м. Салоніки, які думали, що Христос скоро прийде на землю знову і вже працювати немає сенсу. Павло дорікає їм за дозвільне життя і додає їм знання про парусію — невидиме перебування Ісуса у земному житті. Лист закликає одержувачів терпіти гоніння, додавши до них надії на справедливий суд Божий.

Павло просить Солунян, щоб не спокушувалися, що ніби вже настав день Господній. Апостол тому закликає одержувачів працювати більш спокійно їсти свій хліб. Хоча ще в першому посланні Павло писав «Про часи ж і терміни немає потреби писати до вас, браття», апостол в другому посланні детально зупиняється на ознаках кінця світу. Він докладно говорить про антихриста, якого називає «людина гріха» та про загальну апостасію напередодні другого пришестя.

• Початок листа, вітання і похвала громаді у Солуні (2 Сол. 1:1-4)
• Про праведний суд Божий (2 Сол. 1:5-12)
• «Людина зла»", друге пришестя Спасителя (2 Сол. 2:1-12)
• Заклики до стійкості, моці у вірі й любові (2 Сол. 2:13-17, 2 Сол. 3)
• Завершення листа (2 Сол. 3:16-18)

• Послання апостола Павла

Олександр Мень. Перші Апостоли. Львів. Вид-во «Свічадо». 2006 р. — 232 c. ISBN 966-395-015-3