2-й гусарський полк (Австро-Угорщина)

2-й гусарський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Гусарський полк Фрідріха Леопольда Прусського №2
Патрон полку — принц Фрідріх Леопольд Прусський
На службі 1743 — 1918
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Вид кавалерія (гусари)
Тип Збройні сили Австро-Угорщини
Роль кавалерія
Чисельність полк
У складі 21-ша кавалерійська бригада
4-та кавалерійська дивізія
11-й корпус
Війни/битви Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Наполеонівські війни[1], Революція в Австрійській імперії, Австро-прусська війна[2], Перша світова війна.
Медіафайли на Вікісховищі
Однострій полку (1762)
Йосиф Австрійський, шеф полку з 1795, у полковому однострої (копія картини 1799 р., фрагмент)

Повна назва: K.u.k. Husaren-Regiment «Friedrich Leopold von Preußen» Nr. 2

Дата утворення — 1743 рік.

Останній почесний шеф — принц Фрідріх Леопольд Прусський.

Склад полку

Набір рекрутів до полку (1889—1914) — Сібіу (тепер Румунія).

Національний склад полку (липень 1914) — 89 % угорців та 11 % інших.[3]

Мови полку (липень 1914) — угорська.

Інформація про дислокацію

Перша світова
  • 1900—1914 рік — штаб у гарнізоні Кронштадта (тепер Брашов у Румунії)[4]. Ескадрони полку знаходилися поблизу Брашова: 1-й — у Хелкіу, 2-й — Рожняві, 3-й — Боді, 4-й — Гімбаві, 5-й — Кодлі, 6-й — Крістіані. Запасний ескадрон у Сібіу
  • 1914 — входить до складу XII корпусу, 1 кавалерійська дивізія, 12 бригада кавалерії

Командири полку
  • 1859: Ігнац Фратрічевіч[5]
  • 1865: Ігнац Фратрічевіч[6]
  • 1879: Рудольф Ґаффрон фон Оберштрадам[7]
  • 1908: Юліус Райнер фон Лінденбюль[8]
  • 1914: Еммеріх Забрацький де Сада[9]

Уніформа

У XVIII-му, на початку XIX-го століть, одностроєм полку були доломан, ментик та чакчири синього кольору, головний убор — циліндрична хутряна шапка з червоним верхом, приборний метал (колір ґудзиків, галунів, шнурів на доломані, ментику та чакчирах) — жовтий. У другій половині XIX століття для усіх гусарських полків була встановлена стандартизована форма, яка складалась з доломану і ментику синього кольору з червоними шнурами, чакчирів і ківеру червоного кольору.

Примітки
  1. Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
  2. Darko Pavlović: The Austrian Army 1836—1866: Cavalry (1999), str. 35.
  3. Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  4. Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1859. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012.
  6. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1865. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2012.
  7. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012.
  8. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1908. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2012.
  9. - Dragoneregimenter der ö.u. Armee im August 1914 von der k.u.k. Heer

Джерела
  • Obstlt. Alphons Frhr. v. Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
  • Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
  • B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
  • Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.