4-й танковий корпус (СРСР)

Формування корпусу розпочалось в квітні 1942 року відповідно до Директиви НКО № 724218сс від 31 березня 1942 року в місті Воронеж.

Директивою Ставки ВГК № 170284 від 20 квітня 1942 року включений до складу Брянського фронту.

За період з квітня 1942 по лютий 1943 року корпус постійно перекидався з одного фронту на інший, за цей час підпорядковувався командуванню Брянського, Донського, Південно-Західного і Воронезького фронтів.

В листопаді 1942 року танкові бригади корпусу стрімким кидком вийшли до селища Радянське, де з'єднались з частинами 4-го механізованого корпусу, тим самим завершивши оточення 6-ї німецької польової армії під Сталінградом.

Наказом НКО СРСР № 57 від 7 лютого 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування, стійкість, мужність, високу дисципліну і героїзм особового складу під час проведення Сталінградської битви, 4-й танковий корпус перетворений у 5-й гвардійський танковий корпус.

• Управління корпусу (штат № 010/369)
• 45-та танкова бригада;
• 47-ма танкова бригада (до 21.10.1942);
• 69-та танкова бригада (з 01.11.1942);
• 102-га танкова бригада;
• 4-та мотострілецька бригада;
• Корпусні частини:
  • 23-й окремий бронеавтомобільний розвідувальний батальйон (з 20.05.1943);
  • 4-та окрема автотранспортна рота підвозу ПММ (з 05.08.1942);
  • 86-та польова танкоремонтна база (з 26.05.1942);
  • 103-тя польова авторемонтна база (з 07.06.1942);
  • 2102-га воєнно-поштова станція (з 07.08.1942).

• з 21 квітня 1942 року по 21 грудня 1942 року;
• з 15 січня 1943 року по 7 лютого 1943 року.

Сталінградський (Наказ НКО СРСР № 42 від 27.01.1943);

Завизион Г. Т., Корнюшин П. А. «И на Тихом океане …» — М.: Воениздат, 1967.

4-й танковий корпус