41-й Буковинський піхотний полк
41-й Буковинський піхотний полк (нім. Bukowina'sches Infanterieregiment No. 41, Infanterieregiment Erzherzog Eugen Nr.41) - піхотний полк імператорсько-королівської армії Австро-Угорщини.
Піхотний полк ерцгерцога Євгена №41 | |
---|---|
| |
На службі | 1701— 1918 |
Країна | Австро-Угорщина |
Вид | Збройні сили Австро-Угорщини |
Тип | Піхота |
Чисельність | Полк |
У складі | 59 бригада, 30-ї піхотної дивізії, 11-го корпусу |
Оборонець | ерцгерцог Євген |
Штандарт | Жовтий |
Війни/битви | Битва біля Ізонцо |
Історія полку
Підрозділ продовжив традиції полку, створеного у 1701 році.
Почесними командирами були:
- Фрідріх барон Келнер фон Келленштейн (1857-1883),
- Олексій Романов (1883-1890),
- Ерцгерцог Ойген Фердинанд Габсбург (1890-1918).
Полкові кольори: жовтий (schwefelgelb), срібні ґудзики. Національний склад полку згідно реєстрів 1914 р.: 27% - русини, 54% - румуни, 15% поляки [1]
Підрозділи полку прибули до Чернівців у грудні 1831 р., але вже 1833 р. 41-й полк передислокувався до Семигороду і у Чернівцях залишився 3-й фельдбатальйон. У 1850-1853 рр. в Чернівцях перебував 4-й батальйон 41-го полку, а 1854 р. він був перекинутий до Семигороду, натомість інші три батальйони та штаб полку перевели до Чернівців. У 1855 р. у складі полку запроваджено кадровий резерв.[2]
У 1873 році командування полку знаходилося у Львові. Команда поповнення і резервний батальйон були розміщені в Терезині. У 1903 році штаб полку, командування поповнення та резервний батальйон були розміщені в Терезині.
2 грудня 1902 р., на кошти зібрані серед буковинців, відкрито і посвячено пам'ятник воякам 41-го піхотного полку, названий "Чорним орлом". Автор проекту Оскар Ляцке. Напис на цоколі пам'ятника було викарбувано - українською, німецькою та румунською мовами. Українською написано: «Полеглим на полю слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина». 1949 р. пам'ятник був зруйнований комуністами[3]. В рамках 200 літнього ювілею видано тритомну історію 41-го піхотного полку.
У 1914 році полк був розміщений у Чернівцях. Там же знаходився штаб додаткового округу (нім. Ergänzungs Bezirk Kommando Czernowitz). Підрозділ входив до складу 59-ї бригади, 30-ї піхотної дивізії, 11-го корпусу. І мав у своєму складі 4 батальйони по 4 роти кожна. Рота мирного часу налічувало близько 100 вояків, а воєнного до 250, тобто в полку було близько 1500-4000 стрільців.
Місця дислокації полку у Чернівцях: 1.казарма Альбрехта, 2.казарма ерцгерцога Євгена, 3.казарми ерцгерцога Райнера (зараз це будівлі 1.військового комісаріату, 2.факультету ЧНУ, 3.військової кафедри та військового госпіталю )
Полк брав участь у боях з росіянами наприкінці 1914 р. та на початку 1915 р. у Галичині та у Польщі. Брав участь у боях на Італійському фронті, зокрема у битві біля Ізонцо у 1917 р.
Участь у встановленні української влади на Буковині
1 листопада 1918 відбулось таємне засідання з офіцерами, де обговорювали об'єднання частин 41-го полку піхоти та 22-го полку крайової оборони; роззброєння чужих вояків та офіцерів; захоплення залізниці, складів та ключових точок в місті; а також встановлення влади Української Національної Ради. Перебрання влади мало відбутись 3 листопада у день віча. Проте вже зранку 2 листопада, офіцери 41-го полку (за спогадами М.Кордуби розпуск здійснив офіцер-поляк К.Томашкевич) розпустили військову частину по домівках і ті кинулись грабувати склади.
Вояки полку
- Командири полку
- Полковник Густав Бегг фон Альбенсберг (1873)
- Полковник Карл Дворак (1903-1905)
- Полковник Рудольф Шмідт (1906-1909)
- Полковник Людвіг Демар (1910-1911)
- Полковник Альфред Клемент фон Трельдевер (1912-1913)
- Полковник Еберхард Майергофер фон Ведропольє (1914)[4]
- Військові офіцери та чиновники
- Підполковник Кароль Томашкевич - комендант Чернівецького округу поповнення полку
- Підполковник Іван Максимович (служив у полку з 1911 по 1916 рр.)
- Капітан Якуб Яворський
- Капітан Павел Кіндельський - аудитор
- Капітан Євгеніуш Цугер
- штатний лікар Казімєж Штаєр
- пор. Броніслав Батч
- пор. Микола Мінкуш
- пор. Леонард Петеленц
- Броніслав Прашалович
- лейтенант Оттон Блутрейх
Посилання
- Infanterie-Regimenter 1 - 102 as at July 1914.
- З казармою, в якій розташовувалися підрозділи 41-го піхотного полку, пов’язані почуття та переживання героя повісті О. Кобилянської «Земля» (на вікенд) | Всі новини Буковини. buknews.com.ua. Процитовано 15 жовтня 2021.
- 115 років тому в Чернівцях відкрили пам’ятник воїнам 41-го піхотного полку. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 11 жовтня 2021.
- k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 11 жовтня 2021.
Бібліографія
- Старик В., Добржанський О. Бажаємо до України! — Одеса: Маяк, 2008. — 1168 с. ISBN 978-966-587-166-8
- Österreich -Ungarns bewaffnete Macht 1900-1914
- Сухопутні війська Австро-Угорщини 1848-1918 рр. Гленн Дживісон та Йорг Штайнер
- Kais. Königl. Militär-Schematismus für 1873 (нім.). Wiedeń: K. K. Hof- und Staatsdruckerei. 1877.
- Schematismus für das Kaiserliche und Königliche Heer und für das Kaiserliche und Königliche Kriege-Marine für 1895 (нім.). Wiedeń: K. K. Hof- und Staatsdruckerei.
- Schematismus für das Kaiserliche und Königliche Heer und für das Kaiserliche und Königliche Kriege-Marine für 1900 (нім.). Wiedeń: K. K. Hof- und Staatsdruckerei.
- Вони впали в Польщі з Ку К. піхотний полк Ержерцог Євген No 41