41-й Буковинський піхотний полк

41-й Буковинський піхотний полк (нім. Bukowina'sches Infanterieregiment No. 41, Infanterieregiment Erzherzog Eugen Nr.41) - піхотний полк імператорсько-королівської армії Австро-Угорщини.

Піхотний полк ерцгерцога Євгена №41
На службі 17011918
Країна Австро-Угорщина
Вид Збройні сили Австро-Угорщини
Тип Піхота
Чисельність Полк
У складі 59 бригада, 30-ї піхотної дивізії, 11-го корпусу
Оборонець ерцгерцог Євген
Штандарт Жовтий
Війни/битви Битва біля Ізонцо

Історія полку

Казарма Альбрехта - місце перебування батальйону 41-го піхотного полку (сучасний вигляд)

Підрозділ продовжив традиції полку, створеного у 1701 році.

Почесними командирами були:

Полкові кольори: жовтий (schwefelgelb), срібні ґудзики. Національний склад полку згідно реєстрів 1914 р.: 27% - русини, 54% - румуни, 15% поляки [1]

Вояки сухопутних сил армії Автро-Угорської імперії (1914 р.)

Підрозділи полку прибули до Чернівців у грудні 1831 р., але вже 1833 р. 41-й полк передислокувався до Семигороду і у Чернівцях залишився 3-й фельдбатальйон. У 1850-1853 рр. в Чернівцях перебував 4-й батальйон 41-го полку, а 1854 р. він був перекинутий до Семигороду, натомість інші три батальйони та штаб полку перевели до Чернівців. У 1855 р. у складі полку запроваджено кадровий резерв.[2]

У 1873 році командування полку знаходилося у Львові. Команда поповнення і резервний батальйон були розміщені в Терезині. У 1903 році штаб полку, командування поповнення та резервний батальйон були розміщені в Терезині.

2 грудня 1902 р., на кошти зібрані серед буковинців, відкрито і посвячено пам'ятник воякам 41-го піхотного полку, названий "Чорним орлом". Автор проекту Оскар Ляцке. Напис на цоколі пам'ятника було викарбувано - українською, німецькою та румунською мовами. Українською написано: «Полеглим на полю слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина». 1949 р. пам'ятник був зруйнований комуністами[3]. В рамках 200 літнього ювілею видано тритомну історію 41-го піхотного полку.

У 1914 році полк був розміщений у Чернівцях. Там же знаходився штаб додаткового округу (нім. Ergänzungs Bezirk Kommando Czernowitz). Підрозділ входив до складу 59-ї бригади, 30-ї піхотної дивізії, 11-го корпусу. І мав у своєму складі 4 батальйони по 4 роти кожна. Рота мирного часу налічувало близько 100 вояків, а воєнного до 250, тобто в полку було близько 1500-4000 стрільців.

Місця дислокації полку у Чернівцях: 1.казарма Альбрехта, 2.казарма ерцгерцога Євгена, 3.казарми ерцгерцога Райнера (зараз це будівлі 1.військового комісаріату, 2.факультету ЧНУ, 3.військової кафедри та військового госпіталю )

Полк брав участь у боях з росіянами наприкінці 1914 р. та на початку 1915 р. у Галичині та у Польщі. Брав участь у боях на Італійському фронті, зокрема у битві біля Ізонцо у 1917 р.

Участь у встановленні української влади на Буковині

1 листопада 1918 відбулось таємне засідання з офіцерами, де обговорювали об'єднання частин 41-го полку піхоти та 22-го полку крайової оборони; роззброєння чужих вояків та офіцерів; захоплення залізниці, складів та ключових точок в місті; а також встановлення влади Української Національної Ради. Перебрання влади мало відбутись 3 листопада у день віча. Проте вже зранку 2 листопада, офіцери 41-го полку (за спогадами М.Кордуби розпуск здійснив офіцер-поляк К.Томашкевич) розпустили військову частину по домівках і ті кинулись грабувати склади.

Вояки полку

12-а рота 41-го піхотного полку з вояками інших частин, перед битвою біля Ізонцо
Пам'ятник воякам 41-го піхотного полку Австро-Угорщини у Чернівцях
Командири полку
  • Полковник Густав Бегг фон Альбенсберг (1873)
  • Полковник Карл Дворак (1903-1905)
  • Полковник Рудольф Шмідт (1906-1909)
  • Полковник Людвіг Демар (1910-1911)
  • Полковник Альфред Клемент фон Трельдевер (1912-1913)
  • Полковник Еберхард Майергофер фон Ведропольє (1914)[4]
Військові офіцери та чиновники
  • Підполковник Кароль Томашкевич - комендант Чернівецького округу поповнення полку
  • Підполковник Іван Максимович (служив у полку з 1911 по 1916 рр.)
  • Капітан Якуб Яворський
  • Капітан Павел Кіндельський - аудитор
  • Капітан Євгеніуш Цугер
  • штатний лікар Казімєж Штаєр
  • пор. Броніслав Батч
  • пор. Микола Мінкуш
  • пор. Леонард Петеленц
  • Броніслав Прашалович
  • лейтенант Оттон Блутрейх

Посилання

Бібліографія

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.