Сухопутні війська Австро-Угорщини

Після Австро-Угорського угоди 1867 року на світ з'явилася, так звана, Троїста армія. У цьому виді вона проіснувала до розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році, після поразки дуалістичної монархії в Першій світовій війні. Сформована загальна «Імператорська і королівська Армія» (нім. kaiserlich und königliche Armee (k.u.k)) в основному була погано тренована і мала застаріле озброєння через те, що австрійська і угорська частини імперії часто воліли щедрому фінансуванню своїх формувань, замість того щоб однаково та рівномірно оснащувати усі три складові армії. Проте, імператорські і королівські підрозділи (нім. kaiserlich und königlich (k.u.k.) мали пріоритет у навчанні та доступі до нового обладнання над підрозділами ландверу та гонведу, саме тому останніх раніше вважали підрозділами другого сорту, призначеними діяти як «національна гвардія» Австрії та Угорщини, відповідно. Через низький престиж своїх підрозділів, найкращі офіцери ландверу та гонведу постійно просили і домагалися переведення до «імператорських і королівських» підрозділів. Крім того, підрозділи гонведу мали повну силу лише під час війни, коли переважна більшість вакансій була заповнена резервістами.

Єдине командування австро-угорськими військами було доручено імператорському уряду у Відні, хоча адміністрація Угорського королівства мала можливість мобілізувати гонвед самостійно, для цього було достатньо повноважень у парламенту Будапешта. Що стосується бюджетних питань, Австрія та Угорщина розподіляли витрати на «імператорські і королівські» частини пропорційно кількості офіцерів, які були «підпорядковані» кожному з двох королівств, що складали основу Імперії, враховуючи, що Австрія здійснювала свої панування над територіями італійської, словенської, чеської, польської та української національностей, тоді як Угорщина над словаками, хорватами та румунами. Широка етнічна та релігійна різноманітність Імперії відбилася на складі армії, де хоча офіцерський корпус складався переважно з католиків (майже 80 % офіцерів), існували також меншини протестантських офіцерів, православних християн і навіть євреїв.

Етнічна різноманітність була також помітна серед новобранців, оскільки, хоча більшість військ складалися з австрійців та угорців (як більшості етнічних груп Імперії), майже третину з них складали солдати та офіцери слов'янського походження (чехи, поляки, словенці, словаки та українці), тоді як 8 % складали румунські та італійські солдати.

Будинок Військового міністерства та Генерального штабу Збройних сил Австро-Угорщини у Відні.

Загальна армія, ландвер і гонвед підпорядковувалися Головному оперативну управлінню сухопутних військ. Артилерія сухопутних військ підпорядковувалася Оперативному управлінні артилерії сухопутних військ. Управління належали до Генерального штабу Збройних сил Австро-Угорщини (нім. k.u.k. Generalstab für die gesamte bewaffnete Macht).

У 1885 році Загальна армія складалася з трьох армій, однієї з п'ятьма армійськими корпусами і двох з чотирма, плюс 14 армійський гірський корпус для оборони Тіролю та 15 армійський корпус для захисту балканських провінцій (Далмація, Боснія і Герцеговина). Кожен корпус, за винятком 14-го, який складався з двох регулярних дивізій та територіального ополчення.

Одна армія, в мирний час, налічувала 36 піхотних дивізій. Зазвичай дивізія складалася з двох бригад по 2 полки кожна.

Кожен імператорський і королівський піхотний полк (всього їх було 102, з них 55 австрійських та 47 угорських) мав по 4 батальйони, кожен з чотирма ротами, рота складалася з 4-х взводів. В штаті мав в своєму складі 5 офіцерів, 10 унтер-офіцерів і 85 солдат, у мирний час більше 100 чоловік. Командував полком полковник (оберст); одним батальйоном командував підполковник (Оберштайтант) або старший (майор); одна рота перебувала під командуванням капітана (Гауптмана).

Австрійський ландвер нараховував 40 полків, а угорський гонвед 28 полків. Також були 33 мисливські (єгерські) батальйони та 6 гірсько-піхотних полків ландверу.

Кавалерія була розділена на бригади, кожна з яких була прикомандирована до армійському корпусу, до складу якого входили по два-три полки, та п'ять самостійних дивізій: загалом 21 бригада, проти 69 піхотинців. Полк був розділений на дві «дивізії», що в кавалерії еквівалентно групі з трьох ескадрилій з п'ятьма офіцерами, 20 унтер-офіцерами та 150 військовослужбовцями в кожному (на момент мобілізації в 1914 році сила кавалерійського загону зросла до 175 чоловік), в цілому 1175 чоловік на полк у мирний час та 1275 у воєнний час. Під час Першої світової війни 35 кавалерійських полків були оснащені та перетворені в піхотні.

Кавалерія:

• 42 кавалерійські полки, з них 24 австрійських та 18 угорських, з них:
  • 15 драгунських полків;
  • 16 гусарських полків;
  • 11 уланських полків;
• Кіннота австрійського ландверу:
  • 6 уланських полків;
  • 1 дивізіон тірольських кінних стрільців;
  • 1 дивізіон далматинських кінних стрільців;
• Кіннота угорських гонведів:
  • 10 гусарських полків.
• 10 кавалерійських корпусів:
  • 20 кавбригад;
• Добровольчий автомобільний корпус;

Імператорська і королівська артилерія мала таку ж структуру, що і ландвер та гонвед. Полки були закріплені за підрозділами армії, з іншого боку, коли їх прикомандирували до армійського корпусу, їх згрупували в бригади. Артилерійська бригада складалася з чотирьох польових артилерійських полків (дві польові гармати М.05/08 і одна польова гаубиця М.99/М.14 100 мм) і одна важка гаубиця. Бригадою командував генерал-майор (генерал-майор). У 1916 році артилерійські бригади були реорганізовані лише в три полки: один для польових гармат (Feldkanonen), один для польових гаубиць (Feldhaubitzen) і один для важких гаубиць (Schwere-feldhaubitzen). Кожному полку була призначена батарея зенітних гармат (Flieger-abwehr Batterie) і одна з мінометів (Minenwerfer). У 1918 році вони були знову реорганізовані з двома змішаними артилерійськими полками (гармати та гаубиці) та одним важким гаубичним полком, кожен з шести батареями.

Артилерія:

• 42 польових гарматних полків (4-х батарейного складу, батареї по 6 гармат);
• 8 кінно-артилерійських дивізіонів (3-батарейного складу, батареї по 4 гармати);
• 6 гірських артилерійських полків (батареї по 4 гармати);
• 14 польових гаубичних полків;
• Артилерія австрійського ландверу:
  • 16 гаубичних дивізіонів (2-х батарейного складу).

Структура Сухопутних військ станом на 1914 р.

Структура Сухопутних військ Збройних сил Австро-Угорської імперії (1914)
Корпус сухопутних військ	Штаб корпуса	Дивізія	Дислокація	Бригада	Полки
Австрія Erzherzogtum Österreich ob/unter der Enns Herzogtums Salzburg/Steiermark/Kärnten/Krain Grafschaft Tirol mit Vorarlberg
2-й армійський корпус	Відень	4-а	Брно	7-а	12-й, 81-й і 99-й полки
				8-а	8-й, 49-й полки, 4 бат. 3-го полку, 5-й сан. бат.
		25-а	Відень	49-а	84-й і 1-й полки, 25-й стріл. бат., 8 і 9 інж. бат.
				50-а	4-й і 24-й полки, 2-й саперний бат., 1, 2 і 27 мед. загін
		49-а	Відень	97-а	67-й і 82-й полки
				98-а	16-й, 37-й і 39-й полки
		3-я кавалерійська дивізія	Відень	10-а кавалерійська бригада	11-й драгунський і 7-й ўланський полки
				17-а кавалерійська бригада	3-й драгунський і 1-й гусарський полки
				18-а кавалерійська бригада	4-й уланський і 4-й драгунський полки
		Корпусне підпорядкування		2-а польової артилерії	4-й, 5-й і 6-й полки пальової арт., 2-й польовий гаубичний полк
				1-а фортечної артилерії	1-й полк фортечної артилерії
3-й армійський корпус	Ґрац	6-а	Ґрац	11-а	7-й і 2-й боснійсько-герцоговинські полки, 21-й стріл. бат., 3-й інж. бат., 7-й мед. загін
				12-а	17-й полк, 5-й, 8-й, 9-й, 17-й і 19-й стріл. бат., 4-й інж. бат
		28-а	Лайбах	55-а	87-й, 97-й полки
				56-а	27-й, 47-й полки
				94-а	19-й полк, 7-й стріл. бат.
14-й армійський корпус	Інсбрук	3-я	Лінц	5-а	28-й, 59-й полки
				6-а	14-й, 75-й полки
				14-а польової артилерії	40-й, 41-й і 42 полки польової артилерії
				1-а гірської артилерії	8-й і 14 полки гірської арт.
				3-а фортечної артилерії
		8-а		15-а	2-й тірольский стріл. полк, 10-й і 12-й стріл. бат.
				96-а	3-й тірольський стріл. полк, 16-й стріл. бат., 8-й і 9-й інж. бат.
				16-а	4-й тірольські стріл. полк, 2-й стріл. бат.
				121-а	1-й тірольський стріл. полк, 22-й стріл. бат., 14-й інж. бат.
				122-а	36-й полк, 1-й і 6-й стріл. бат.
Королівство Угорщина нім. Königreich Ungarn
4-й армійський корпус	Будапешт	31-а	Будапешт	61-а	69-й полк
				62-а	44-й полк
		32-а		63-а	23-й і 28-й полки
				64-а	6-й і 86-й полки
				4-а польової артилерії	10-й, 11-й і 12-й полки польової артилерії
		10-я кавалерійська дивізія		4-а кавалерійська бригада	8-й, 10-й і 13-й гусарські полки
				8-а кавалерійська бригада
5-й армійський корпус		14-а		27-а	71-й і 72-й полки, 5-й інж. бат., 19-й мед. загін
				29-а	48-й і 76-й полки
		33-а	Камарам	65-а	26-й полк, 3-й бат. 19-го полку
				66-а	83-й полк, 3-й бат. 12-го полку, 5-й сап. бат., 18-й мед. загін
				5-а польової артилерії	13-й, 14-й і 15-й полки польової артилерії, 5-й польовий гаубичний полк
		2-а кавалерійська дивізія		16-а кавалерійська бригада	3-й і 5-й гусарські полки, 5-й уланський полк
				3-а кавалерійська бригада
6-й армійський корпус		15-а		29-а	5-й і 66-й полки
				30-а	65-й і 60-й полки
				6-а кавалерійська бригада	14-й і 15-й гусарські полки
		27-а		53-я	25-й і 34-й полки, 20-й мед. загін
				54-а	85-й полк, 4-й бат. 67-го полку
				6-а польової артилерії	16-й, 17-й і 18-й полки польової артилерії, 6-й польовий гаубичний полк
7-й армійський корпус	Тімішоара	17-а		33-я	101-й полк, 2-й бат. 37-го і 39-го полків
				34-а	33-й і 46-й полк, 7-й інж. бат.
		34-а	Тімішоара	67-а	29-й і 61-й полки, 21-й мед. загін
				68-а	43-й полк, 23-й і 28-й стріл. бат.
				7-а польової артилерії	19-й, 20-й і 21-й полки польової арт., 7-й польовий гаубичний полк
		1-а кавалерійська дивізія	Тімішоара	6-а
				7-а	7-й і 12-й гусарські полки
12-й армійський корпус	Сібіу	16-а	Надзьшэбен	31-а	2-й полк, 3-й бат. 82-го полку
				32-а	31-й і 64-й полки, 22-й мед. загін
				12-а кавалерійська бригада	2-й і 4-й гусарський полки
		35-а	Калашвар	69-а	50-й і 51-й полки, 12-й сап. бат.
				70-а	62-й і 63-й полки
				12-а	34-й, 35-й і 36-й полки польової арт., 12-й польовий гаубичний полк
Королівство Богемія нім. Königreich Böhmen угор. Markgrafschaft Mähren
8-й армійський корпус	Прага	9-а	Прага	17-а	91-й і 102-й полки, 11-й мед. загін
				18-а	73-й полк, 2-й бат. 28-го полку
				1-а кавалерійська бригада	13-й і 14-й драгунські полки
		19-а	Пльзень	37-а	11-й і 35-й полки
				38-а	88-й полк, 3-й бат. 75-го полку
				8-а польової артилерії	22-й, 23-й і 24-й полки польової артилерії, 8-й польовий гаубичний полк
9-й армійський корпус		10-а		19-а	98-й полк, 4-й бат. 36-го полку, 12-й мед. загін
				20-а	18-й і 21-й полки
				9-а кавалерійська бригада	1-й драгунскький і 11-й уланський полки
		29-а		57-а	42-й і 92-й полки, 13-й мед. загін
				58-а	74-й і 94-й полки
				9-а польової артилерії	25-й, 26-й і 27-й полки польової арт., 9-й польовий гаубичний полк
Королівство Хорватія і Славонія нім. Königreich Kroatien und Slawonien
13-й армійський корпус	Загреб	7-а	Осієк; Земун	13-а	52-й, 78-й полк, 13-й сап. бат.
				14-а	68-й і 96-й полк, 31-й стрілковий бат.
				8-а кавалерійська дивізія	9-й гусарський і 12-й уланський полки
		36-а	Загреб	71-а	79-й полк
				72-а	53-й і 97-й полки, 4-й бат. 16-го полку, 23-й мед. загін
13-а польової артилерії	37-й, 38-й і 39-й полки польової артилерії, 13-й польовий гаубичний полк
Боснія і Герцеговина нім. Bosnien-Hercegovina
15-й армійський корпус	Сараєво	31-а	Сараєво	7-а гірська	2-й бат. 5-го полку, 4-й бат. 25-го полку, 2-й бат. 34-го полку, 1-й бат. 62-го полку, 2-й бат. 66-го полку, 3-й бат. 85-го полку, 3-й бат. 86-го полку
				8-а гірська	3-й бат. 35-го полку, 4-й бат. 53-го полку, 4-й бат. 58-го полку, 2-й бат. 95-го полку
				9-а гірська	4-й бат. 12-го полку, 3-й бат. 49-го полку, 3-й бат. 74-го полку, 4-й бат. 84-го полку
				2-а гірської артилерії	6-й, 10-й, 11-й і 12-й полки гірської артилерії
				5-а фортечної артилерії
		48-а		10-а гірська	1-й бат. 48-го полку, 1-й бат. 90-го полку, 2-й бат. 92-го полку, 3-й бат. 1-го полку, 25-й мед. загін
				11-а гірська	1-й бат. 10-го полку, 2-й бат. 45-го полку, 2-й бат. 21-го полку, 2-й бат. 60-го полку, 4-й бат. 77-го полку, 3-й бат. 3-го полку
				12-а гірська	1-й бат. 3-го полку, 2-й бат. 45-го полку, 2-й бат. 57-го полку, 1-й бат. 93-го полку, 2-й бат. 100-го полку, 3-й бат. 2-го полку
Королівство Далмація нім. Königreich Dalmatien
16-й армійський корпус	Рагуза	18-а	Мостар	1-а гірська	1-й бат. 1-го полку, 4-й бат. 4-го полку, 1-й бат. 51-го полку, 1-й бат. 63-го полку, 1-й бат. 102-го полку, 26-й мед. загін
				2-а гірська	3-й бат. 8-го полку, 3-й бат. 64-го полку, 2-й бат. 70-го полку, 3-й бат. 76-го полку, 2-й бат. 101-го полку
				3-я гірська	2-й бат. 18-го полку, 4-й бат. 42-го полку, 3-й бат. 46-го полку, 4-й бат. 80-го полку, 2-й бат. 96-го полку
				6-а гірська	1-й бат. 6-го полку, 3-й бат. 38-го полку, 4-й бат. 44-го полку, 4-й бат. 50-го полку, 4-й бат. 81-го полку
				13-я гірська	22-й полк, 3-й бат. 4-го полку
		47-а	Кастель-Нуова	4-а гірська	2-й ба. 52-го полку, 3-й бат. 69-го полку, 24-й мед. загін
				5-а гірська	1-й бат. 22-го полку, 3-й бат. 31-го полку
				14-а гірська	4-й бат. 33-го полку, 1-й бат. 61-го полку, 2-й бат. 72-го полку, 1-й бат. 91-го полку, 1-й бат. 98-го полку
				3-я гірської артилерії	4-й, 7-й і 13-й полки гірської артилерії
Королівство Галичини та Володимирії нім. Königreich Galizien und Lodomerien
1-й армійський корпус	Краків	5-а піхотна дивізія	Оломоуць; Тропау	9-а	54-й і 93-й полки, 6-й мед. загін
				10-а	1-й і 13-й полки
		12-а піхотна дивізія	Краків; Тропау	23-я	3-й, 56-й і 100-й полки
				24-а	20-й і 57-й полки, 1-й стріл. бат, 15-й мед. загін
		7-а кавалерійська дивізія	Краків; Оломоуць	11-а кавалерійська бригада	10-й драгунський полк; 2-й уланський полк
				20-а кавалерійська бригада	12-й драгунський полк; 3-й уланський полк
		Корпусного підпорядкування		1-а польова артилерійська бригада	1-й, 2-й і 3-й полки польової артилерії; 1-й польовий гаубичний полк
				2-а фортечна артилерійська бригада	2-й полк фортечної артилерії
10-й армійський корпус	Перемишль	2-а піхотна дивізія	Ряшів; Ярослав	3-я	40-й полк
				4-а	89-й і 90-й полки
		24-а піхотна дивізія	Перемишль	47-а	9-й ц.к. піхотний полк («граф Клерфе»); і 45-й полк, 10-й сап. бат..
				48-а	10-й і 77-й полки, 10-й інж. бат., 3-й мед. загін
		6-а кавалерійська дивізія	Перемишль; Ярослав; Перемишль; Ряшів	5-а кавалерійська бригада	6-й драгунський полк; 8-й драгунський полк
				14-а кавалерійська бригада	11-й гусарський полк; 6-й уланський полк
		Корпусного підпорядкування		10-а польова артилерійська бригада	28-й, 29-й і 30-й полки польової артилерії; 10-й польовий гаубичний полк
11-й армійський корпус «Русинський корпус»	Львів	11-а піхотна дивізія	Львів	21-а	55-й і 80-й полки, 11-й сап. бат.
			Тернопіль; Львів;	22-а	15-й ц.к. піхотний полк; 30-й галицький піхотний полк, 14-й мед. відділ
		30-а піхотна дивізія	Коломия	59-а	41-й полк; 1-й батальйон 24-го ц.к. піхотного полку («Барон Куммер»)
			Станіславів / Заліщики / Перемишль;	60-а	58-й ц.к. піхотний полк ерцгерцога Людвіга Сальватора; 95-й полк; 32-й стріл. бат.
		4-а кавалерійська дивізія	Броди / Кам'янка-Бузька; Жовква / Львів; Львів / Великі Мости	21-а кавалерійська бригада	9-й драгунський полк; 15-й драгунський полк; 1-й уланський полк
		8-а кавалерійська дивізія	Станиславів (нині Івано-Франківськ); Чернівці	21-а кавалерійська бригада	7-й драгунський полк; 8-й уланський полк
			Тернопіль; Золочів / Зборів	21-а кавалерійська бригада	2-й драгунський полк; 13-й уланський полк
		Корпусного підпорядкування		11-а польова артилерійська бригада	31-й, 32-й і 33-й полки польової арт.; 11-й польовий гаубичний полк

Пістолети та револьвери:

• Rast & Gasser M1898;
• Roth-Steyr M1907;
• Steyr M1912;

Гвинтівки та карабіни:

• Гвинтівка Венцля;
• Гвинтівка Верндля;
• Mannlicher M1886;
• Mannlicher M1888;
• Mannlicher M1890 Карабін;
• Mannlicher M1893;
• Mannlicher M1895;

Кулемети:

• Salvator-Dormus M1893;
• Schwarzlose MG M.07/12;

Артилерія:

• 37-мм гармата М.15
• 22.5 cm Minenwerfer M 15;