AS-105 (SA-10)

«SA-10» (англ. Saturn-Apollo 10, Сатурн-Аполлон-10) — десятий, останній, політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Шостий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. Запуск макета командного модуля і супутника Пегас-3.

Сатурн-Аполлон-10
Основні параметри
COSPAR ID 1965-060B
NORAD ID 01468
Тип апарата орбітальний, випробувальний
Дата запуску 30 липня 1965, 13:00:00 UTC
Ракета-носій Сатурн-1 (#SA-9)
Космодром Мис Канаверал, СК-37Бі
Тривалість польоту 3 767 діб
Схід з орбіти 22 листопада 1975
Технічні параметри
Маса 4 600
Орбітальні дані
Тип орбіти еліптична
Ексцентриситет 0,001
Нахил орбіти 28.86°
Період обертання 95,02 хв
Апоцентр 534 км
Перицентр 519 км
Сатурн-Аполлон-10
Тип космічного корабля випробувальний
Ракета-носій Сатурн-1 (#SA-10)
Місце запуску Мис Канаверал, СК-37Бі
Дата запуску 30 липня 1965, 13:00:00 UTC
Тривалість польоту 3 767 діб
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
SA-8 A-004
Старт SA-10

Опис

Сатурн-1 була двоступеневою ракетою-носієм зі ступенів S-I і S-IV. Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-9) у складі командного і службового відсіків.

Командний відсік у формі алюмінієвого конуса зі сферичною основою, діаметром основи 391 см, висотою конуса 356 см, був вкритий корком для теплозахисту й імітував розміри, масу, форму і центр маси відсіку у пілотованому польоті.

На вершині відсіку було змонтовано башту системи порятунку на старті висотою 305 см, до якої було прикріплено макет двигуна довжиною 470 см

Службовий відсік з алюмінію, діаметром 391 см, довжиною 358 см, розташовувався під командним відсіком.

Під час запуску службовий відсік захищав метеорологічний супутник Пегас-2 від потоків повітря.

Супутник кріпився до перехідника, а той — до відсіку приладів.

Відсік приладів масою 16 650 кг довжиною 24,4 м використовувався для розміщення приладів, що вимірювали 133 показники, зокрема перепади температур і аеродинамічні навантаження. Також відсік мав три телеметричні системи.

Після відокремлення першого ступеня і вмикання двигунів другого ступеня відстрілювалась система порятунку на старті.

Після виходу на орбіту другого ступеня відокремлювався масогабаритний макет. Супутник Пегас залишався прикріпленим до другого ступеня і розкривав крилоподібні панелі сонячних батарей.

Підготовка

Керівництво НАСА вирішило у серпні 1965 почати реконструкцію стартового комплексу № 37 для використання ракети-носія Сатурн-1Бі. У випадку неможливості здійснити запуск до 31 липня, його можна було здійснити тільки після запуску ракет-носіїв Сатурн-1Бі. Під тиском крайнього строку підготовка відбувалася в цілодобовому режимі.

Політ

30 липня 1965 о 13:00:00 UTC відбувся успішний запуск ракети-носія Сатурн-1 з масогабаритним макетом командного відсіку і супутником Пегас-3.

22 листопада 1975 після 3 767 діб польоту макет зійшов з орбіти і згорів у атмосфері Землі.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.