AS-105 (SA-10)
«SA-10» (англ. Saturn-Apollo 10, Сатурн-Аполлон-10) — десятий, останній, політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Шостий запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. Запуск макета командного модуля і супутника Пегас-3.
Сатурн-Аполлон-10 | |
---|---|
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1965-060B |
NORAD ID | 01468 |
Тип апарата | орбітальний, випробувальний |
Дата запуску | 30 липня 1965, 13:00:00 UTC |
Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-9) |
Космодром | Мис Канаверал, СК-37Бі |
Тривалість польоту | 3 767 діб |
Схід з орбіти | 22 листопада 1975 |
Технічні параметри | |
Маса | 4 600 |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | еліптична |
Ексцентриситет | 0,001 |
Нахил орбіти | 28.86° |
Період обертання | 95,02 хв |
Апоцентр | 534 км |
Перицентр | 519 км |
Сатурн-Аполлон-10 | |||||
---|---|---|---|---|---|
Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-10) | ||||
Місце запуску | Мис Канаверал, СК-37Бі | ||||
Дата запуску | 30 липня 1965, 13:00:00 UTC | ||||
Тривалість польоту | 3 767 діб | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Опис
Сатурн-1 була двоступеневою ракетою-носієм зі ступенів S-I і S-IV. Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-9) у складі командного і службового відсіків.
Командний відсік у формі алюмінієвого конуса зі сферичною основою, діаметром основи 391 см, висотою конуса 356 см, був вкритий корком для теплозахисту й імітував розміри, масу, форму і центр маси відсіку у пілотованому польоті.
На вершині відсіку було змонтовано башту системи порятунку на старті висотою 305 см, до якої було прикріплено макет двигуна довжиною 470 см
Службовий відсік з алюмінію, діаметром 391 см, довжиною 358 см, розташовувався під командним відсіком.
Під час запуску службовий відсік захищав метеорологічний супутник Пегас-2 від потоків повітря.
Супутник кріпився до перехідника, а той — до відсіку приладів.
Відсік приладів масою 16 650 кг довжиною 24,4 м використовувався для розміщення приладів, що вимірювали 133 показники, зокрема перепади температур і аеродинамічні навантаження. Також відсік мав три телеметричні системи.
Після відокремлення першого ступеня і вмикання двигунів другого ступеня відстрілювалась система порятунку на старті.
Після виходу на орбіту другого ступеня відокремлювався масогабаритний макет. Супутник Пегас залишався прикріпленим до другого ступеня і розкривав крилоподібні панелі сонячних батарей.
Підготовка
Керівництво НАСА вирішило у серпні 1965 почати реконструкцію стартового комплексу № 37 для використання ракети-носія Сатурн-1Бі. У випадку неможливості здійснити запуск до 31 липня, його можна було здійснити тільки після запуску ракет-носіїв Сатурн-1Бі. Під тиском крайнього строку підготовка відбувалася в цілодобовому режимі.
Політ
30 липня 1965 о 13:00:00 UTC відбувся успішний запуск ракети-носія Сатурн-1 з масогабаритним макетом командного відсіку і супутником Пегас-3.
22 листопада 1975 після 3 767 діб польоту макет зійшов з орбіти і згорів у атмосфері Землі.
Посилання
- Сатурн СА-10 у каталозі НАСА(англ.)
- Сатурн СА-10 у космічній енциклопедії(англ.)
- Місяцепорт: Решта запусків другого блоку: SA-6 — SA-10(англ.)