ATR 42

ATR 42-200 — оригінальний прототип ATR 42 і лише декілька екземплярів було побудовано з метою тестування. Вони були оснащені двигунами Pratt & Whitney Canada PW-100 потужністю 1800 к. с.[4]

ATR 42-300 — стандартна версія, яка була у виробництві до 1996 року. Ця версія була оснащена двигунами Pratt & Whitney Canada PW-120 потужністю 2000 к. с.

ATR 42-320 — вдосконалена версія ATR 42-300 з двигунами Pratt & Whitney Canada PW-121 потужністю 2100 к. с. Вона була розроблена для збільшення продуктивності, особливо в умовах спеки та високогір'я.[4]

ATR 42-400 — Це офіційна назва для пасажирської версії ATR 42 «Surveyor». −400 є вдосконаленою версією −320 з 6-лопатевими пропелерами, а двигуни залишилися без змін. Основним експлуатантом цієї версії літака є авіакомпанія Conviasa.

ATR 42-500 — версія, яка зараз знаходиться у виробництві. Перша поставка відбулася у жовтні 1995 року. Це абсолютно нова конструкція з великою кількістю удосконалень для підвищення продуктивності та комфорту для пасажирів. Він має нові двигуни, нові пропелери, новий дизайн кабіни і збільшену злітну вагу. Ця версія відрізняється 6-лопатевими пропелерами, які обертаються за допомогою двигунів Pratt & Whitney Canada PW-127E потужністю 2400 к. с. з підвищеною продуктивністю в умовах спеки та високогір'я. Двигуни розраховані на зліт при температурі +45 С. Гвинти повністю електрично керовані і зроблені з композитного матеріалу. Також збільшено максимальну злітну вагу і дальність польоту до 1500 морських миль. Завдяки 6-лопатевим пропелерам і покращеній ізоляції, зменшено шум всередині нової кабіни, що спроєктована в «елегантному» стилі. Курсо-глісадна система сертифікована по CATII, а в кабіні пілотів продубльована навігаційна система Honeywell HT1000 FMS.[3][5]

2 жовтня 2007 року, виконавчий директор ATR, Стефан Майєр на прес-конференції у Вашингтоні оголосив про початок робіт над новою версією ATR 42-600. В нових ATR 42-600 будуть впроваджені останні технологічні удосконалення, а саме висока ефективність, покращена надійність, знижені витрати палива та експлуатаційні витрати. Зокрема, нові двигуни Pratt & Whitney Canada PW-127M (вони забезпечують збільшену на 5% потужність у злітному режиму, що полегшує зліт з коротких ЗПС, в спекотну погоду, та в умовах гірської місцевості); скляний кокпіт з п'ятьма рідкокристалічними дисплеями розробки Thales, що забезпечує посадку по CATIII та RNP можливості. Також в салоні встановлено нові полегшені і більш комфортабельні крісла, та збільшено розміри ніш для багажу.

4 березня 2010 року було виконано перший політ прототипу ATR 42-600 з тестовою реєстрацією F-WWLY.[6]

Всі версії ATR 42 сертифіковано для конвертації у вантажний варіант.[7] Такі літаки використовуються авіакомпаніями FedEx, Aviavilsa, UPS, та DHL.

• ATR 72

• Ан-140
• Bombardier Dash 8
• Dornier 328
• Embraer EMB 120 Brasilia
• Fokker F27 та Fokker 50
• Іллюшин Іл-114
• Saab 340 та 2000
• Xian MA600
• CASA CN-235