Aichi E11A

У 1936 році командування Імперського флоту Японії розробило технічне завдання «11-Сі» на проектування нового летючого човна для заміни Aichi E10A, який мав виконувати ті ж самі задачі — нічна розвідка та відстеження переміщення кораблів противника. В конкурсі знову взяли участь фірми Aichi та Kawanishi.

Літак фірми Aichi, який отримав позначення E11A, був фактично модернізацією літака E10A. Це був тримісний біплан, оснащений двигуном повітряного охолодження Hiro Type 91 Mk.22 потужністю 620 к.с. Двигун обертав один штовхальний гвинт. Озброєння складалось з одного 7,7-мм кулемета «Тип 92».

Прототип був готовий у 1937 році, і у 1938 році був переданий для порівняльних випробувань на базу військово-морського флоту в м. Йокосука. Випробування показали незначну перевагу конкурента, літака Kawanishi E11K, але в серійне виробництво був запущений E11A. Військове керівництво не наважилось прийняти на озброєння більш новаторський літак E11K, вважаючи його конструкцію складною та дорогою у виробництві.

У 1938 році літак фірми Aichi був прийнятий на озброєння під назвою «Нічний розвідувальний гідролітак морський Тип 98 Модель 11» (або E11A1). Оскільки потреба в цих літаках була незначна, було випущено 16 серійних машин.[1]

Початково літаки E11A використовувались за призначенням — вони діяли з палуб лінкорів та крейсерів, здійснюючи розвідку. Потім вони залучались до нічного патрулювання узбережжя Японії та Китаю. На початковому етапі війни на Тихому океані вони застосовувались як транспортні.

• Дорошкевич О. Самолеты Японии второй мировой войны. — Минск, Харвест, 2004
• Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)

• Kawanishi E11K
• Macchi M.C.100
• Dornier Do 24
• Yokosuka H5Y
• Kawanishi E11K

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi E11A