Airbus A380

Прототип літака А380 в ангарі. Дрезден, квітень 2005

Перший політ Airbus А380 27 квітня 2005

• Представлений 18 січня 2005 в Тулузі.
• 25 жовтня 2007 року А380 компанії Singapore Airlines здійснив перший комерційний рейс. Літак вилетів із Сінгапура о 08.16 (05.16 за київським часом) і, провівши в небі 7,5 годин, успішно приземлився в Сіднеї.

За максимальну суму — 100 тисяч 380 доларів — викупив два місця класу «люкс» британець Джуліан Хейвард, котрому надали право першим із пасажирів піднятися на борт.[6]

Станом на грудень 2013 року літаки А380 експлуатуються 9-ма авіакомпаніями: Emirates (33), Singapore Airlines (19), Qantas (12), Lufthansa (10), Air France (8), Korean Air (6), Malaysia Airlines (6), China Southern Airlines (5), and Thai Airways International (4).

У 2020 році через значні експлуатаційні витрати на літак, та пандемію коронавірусу Air France відмовилася від використання найбільшого пасажирського літака на Землі — Airbus A380, замінивши його на Airbus А350. Раніше компанія планувала його використовувати до 2022 року, але через коронавірус відмовилася від нього.[7] Останній політ А380 зробив 26 червня, а рішення про відмову від експлуатації було прийняте ще у березні.

У лютому 2019 року в компанії заявили, що згортають виробництво літака орієнтовно в 2021 році. Авіакомпанії скасовують свої замовлення на цю модель на користь менших та ефективніших моделей А350-900 і A330-900.[5] Авіакомпанія Emirates, найбільший замовник цієї моделі, значно зменшила своє замовлення — із 162 до 123 літаків.[5] Австралійська Qantas також скасувала своє замовлення.[8] Тому авіавиробнику довелося скоротити 3500 робітників, залучених на виробництві літака.[9] Замість цих великих літаків авіакомпанія замовить значно менші літаки — 30 широкофюзеляжних А350-900 і 40 літаків A330-900. Авіабудівник мав плани побудувати 17 літаків: 14 для Emirates і 3 для японської ANA.

Базова модель. A380-841 і 842 версії з двигуном Trent 900. A380-861 та А380-862 версії з двигуном GP72XX. Довжина 73 метри.

A380-1000, запропонований у 2010 році, повинен був мати довжину 87 метрів і вміщати 1073 пасажирів з одним економ-класом і 757 в трьох класах. Початок експлуатації планувався на 2020—2025 роки. Він був би найдовшим літаком і другим за величиною у світі (перший — Ан-225 «Мрія»). Розмах крила був би 84 м. Він запланований в одному варіанті — А380-1041. Так і не випустили.

Вантажний варіант.

19 липня 2015 р. генеральний директор Airbus Фабріс Бреж’є підтвердив, що компанія будуватиме нову версію А380 з оптимізованими крилами та новими двигунами. Спекуляції стосовно розробки так званого А380neo не стихали протягом кількох місяців після прес-релізів у 2014 р. в контексті можливого припинення виробництва типу до 2018 р. або розробки нової модифікації А380. Пізніше стало відомо, що Airbus розглядає можливість розробки довшого А380 услід за -900 версією, а також модифікацію з новими двигунами, тобто А380neo (new engines option). Бреж'є також повідомив, що новий варіант має всі шанси надійти в експлуатацію до 2020 р. Двигун, скоріш за все, буде запропонований з лінійки neo-двигунів від Rolls-Royce, варіюючи від задіяних у А350 XWB-84/97 до майбутніх покращених моделей, що з'являться ближче до 2020 р. Проєкт скасований.

Макет нових вінґлетів A380plus

Airbus анонсував у липні 2017 р. на Паризькому авіасалоні розширену версію A380plus з дешевшими на 13 % витратами на пасажирське крісло. В новому літаку буде на 80 більше крісел завдяки покращеному компонуванню простору салону, подвійні схожі на скімітар закінцівки (winglets), удосконалене крило з ощадністю пального у 4 % та довші інтервали між формами технічного обслуговування.[10] МЗМ збільшена на 3 тонни, що означатиме більше пасажирів при однаковій дальності лету або ж її збільшення на 300 nm.

Оновлений варіант ймовірно з'явиться з 2020 р. Макет закінцівок заввишки у 4,7 м були показані на тестовому літаку MSN04 на Ля-Бурже. Вигин крила та його аеродинамічний профіль будуть змінені шляхом збільшення висоти на 33 мм між нервюрами 10 і 30, а також згладжено верхній сегмент днища (upper-belly fairing). Система бортових розваг, система керування політом та паливні насоси будуть успадковані від A350, що зменшить вагу, збільшить надійність та заощадить пальне. Легкі форми ТО проводитимуть через 1000 літних годин замість 750. Час простою при проведенні важких форм ТО буде скорочений на 6 днів на рік.[11]

Проєкт скасований.