Airspeed Horsa

Ейрспід Хорса AS.51 та AS.58 (англ. Airspeed Horsa AS.51 та англ. Airspeed Horsa AS.58) — британський військово-транспортний планер часів Другої світової війни.

Airspeed Horsa
Призначення: Військово-транспортний планер
Перший політ: 12 вересня 1941
Прийнятий на озброєння: 1941
Період використання: 19421945
На озброєнні у: США, Велика Британія, Індія, Канада, Португалія, Туреччина
Розробник: Airspeed Ltd.d
Виробник: Airspeed Ltd.
Всього збудовано: 3 799
Конструктор: Airspeed Ltd.d
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 242 — за літаком
(160 — планер) км/год
Довжина: 20,43 м
Висота: 5,95 м
Розмах крила: 26,83 м
Площа крила: 102,6 м²

Історія

Висадка десанту з планера «Airspeed Horsa»

Використання німецькими військами парашутистів і планерів з військами чи припасами на ранніх етапах Другої світової було доволі успішним, тому командування британської армії вирішило що схожі війська повинні будуть необхідними для подальшої війни. В грудні 1940 року міністерство авіації видало специфікацію X.26/40 на створення транспортного планера. Компанія Airspeed Ltd. запропонувала свій проєкт під позначенням AS.51, який був прийнятий міністерством і замовлено перші сім прототипів, які отримали військове позначення Horsa. На заводі Airspeed в Портсмуті було виготовлено п'ять з них, які згодом передали армії для тестувань, а ще два — на заводі Fairey, де мали проходити льотні випробування.[1]

Перший прототип був піднятий в повітря бомбардувальником Armstrong Whitworth Whitley 12 вересня 1941 року на аеродромі Fairey, а через деякий час вони почали надходити в війська. Більшість з них надійшли під керівництво Транспортного командування ВПС, літаки якого і витягували «Хорси» в небо. В основному вони використовувались для десантування людей і оснащення 1-ї і 6-ї повітрянодесантних дивізій. Пілоти планерів зазвичай входили в полк пілотів планерів, але за необхідності планер міг садити і звичайний пілот ВПС.[2]

Оскільки всі авіаційні заводи були завантажені замовленнями, виробництво планерів планувалось максимально перенести на неспеціалізовані виробництва. Для цього «Хорса» була сконструйована з 30 окремих елементів, виробництво яких було передано деревообробній промисловості. Після виробництва деталі доставлялись на бази ВПС де планер збирався і випробовувався. Тільки 700 «Хорс» виготовлених на заводі Airspeed Ltd. були зібрані і протестовані там ж.[1]

Першим масованим використанням «Хорс» стала Сицилійська операція 10 липня 1943 року, коли вдалось приземлити 27 планерів з 30 залучених. Пізніше «Хорси» успішно використовувались під час Нормандської операції, битви за Аахен і форсування Рейну.[2]

Опис конструкції

«Хорса» був майже повністю дерев'яним високопланом з консольним крилом, яке складалось з трьох частин, містило елерони, розщеплювальні закрилки і повітряні гальма. Фюзеляж був майже ідеально круглим і теж складався з трьох частин. Шасі складалось з одного носового колеса і двох в центральній частині, при необхідності шасі могло скидатися для посадки на «черево».

Модифікації і виробництво

  • Horsa Mk.I (Airspeed AS.51) — перша модифікація. Буксирувальний трос кріпився до основної стійки шасі.
  • Horsa Mk.II (Airspeed AS.58) — ніс планера міг підніматись для завантаження більш габаритних вантажів, зокрема транспорту. Також переднє шасі було подвоєне і до нього прикріплювався буксирувальний трос.

Через те, що «Хорса» виготовлялась багатьма малими підрядниками точне число виготовлених планерів не відоме. На заводі Airspeed в Крістчерчі було виготовлено 470 Mk.I і 225 Mk.II, ще 300 Mk.I і 65 Mk.II на заводі Austin, проте найбільше було виготовлено різними деревообробними і меблевими підприємствами — більше 1460 Mk.I і 1270 Mk.II. Разом з прототипами це складає 3797 одиниць.[2]

Тактико-технічні характеристики

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[2]

Horsa Mk.I
AS.51
Horsa Mk.II
AS.58
Довжина 20,42 м20,70 м
Висота 5,94 м6,20 м
Розмах крил 26,83 м
Площа крил 102,56 м²
Маса порожнього 3797 кг
Максимальна злітна маса 7031 кг7144 кг
Максимальна швидкість за літаком 241 км/год
Крейсерська швидкість планерування 161 км/год
Практична стеля 6100 м

Див. також

Література

  • Bowyer, Michael J.F. «Enter the Horsa» (Army-air colours 1937-45). Airfix magazine, Volume 18, No. 1, September 1976.
  • Dank, Milton. The Glider Gang: An Eyewitness History of World War II Glider Combat. London: Cassel, 1977. ISBN 0-304-30014-4.
  • Flanagan, E. M. Jr. Airborne: A Combat History Of American Airborne Forces. New York: The Random House Publishing Group, 2002. ISBN 0-89141-688-9.
  • Flint, Keith. Airborne Armour: Tetrarch, Locust, Hamilcar and the 6th Airborne Armoured Reconnaissance Regiment 1938—1950. Solihull, W. Midlands, UK: Helion & Company Ltd, 2006. ISBN 1-874622-37-X.
  • Knightly, James. «Airpeed Horsa Pilot.» Aeroplane, Vol. 37, no. 8, August 2009.
  • Lloyd, Alan. The Gliders: The Story of Britain's Fighting Gliders and the Men who Flew Them. London: Corgi, 1982. ISBN 0-552-12167-3.
  • Lynch, Tim. Silent Skies: Gliders At War 1939—1945. Barnsley, UK: Pen & Sword Military, 2008. ISBN 0-7503-0633-5.
  • March, Daniel J. British Warplanes of World War II. London: Aerospace Publishing, 1998. ISBN 1-874023-92-1.
  • Milberry, Larry, ed. Sixty Years: The RCAF and CF Air Command 1924—1984. Toronto: Canav Books, 1984. ISBN 0-9690703-4-9.
  • Mondey, David. The Hamlyn Concise Guide to British Aircraft of World War II. London: Chancellor Press, 2002. ISBN 1-85152-668-4.
  • Morrison, Alexander. Silent Invader: A Glider Pilot's Story of the Invasion of Europe in World War II (Airlife Classics). Shrewsbury, UK: Airlife, 1999. ISBN 978-1-84037-368-4.
  • Smith, Claude. History of the Glider Pilot Regiment. London: Pen & Sword Aviation, 1992. ISBN 1-84415-626-5.
  • Swanborough, Gordon. British Aircraft at War, 1939—1945. East Sussex, UK: HPC Publishing, 1997. ISBN 0-9531421-0-8.

Джерела

  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Посилання

Примітки

  1. Monday, 1984, с. 14.
  2. Monday, 1984, с. 15.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.