Alfredo Cappellini (1916)

«Альфредо Каппелліні» (італ. Alfredo Cappellini) - італійський імпровізований монітор, перероблений з плавучого крану GA53 під час Першої світової війни.

Монітор «Альфредо Каппелліні»
Alfredo Cappellini
Монітор «Альфредо Каппелліні», фото 1916 року
Служба
Тип/клас Монітор
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Спущено на воду 1915 рік
Введено в експлуатацію 28 квітня 1916 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 452 тонни (стандартна)
Довжина 36 м
Ширина 18 м
Осадка 2,4 м
Технічні дані
Рухова установка 1 × парових турбіни
2 × парових котли
Потужність 265 к.с.
Швидкість 3,5 вузли
Екіпаж 73
Озброєння
Артилерія 2 x 381-мм гармати «381/40 Mod. 1914»
7-4 × 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»

Свою назву отримав на честь італійського офіцера Альфредо Каппелліні, який загинув під час битви біля Лісси.

Розробка та опис

«Альфредо Каппелліні» був побудований для використання гармат «381/40 Mod. 1914», що призначалися для лінкорів типу «Франческо Караччоло», будівництво яких було призупинено в 1916 році. Гармати були побудовані Ансальдо-Шнайдером і спочатку були призначені для лінкора «Франческо Морозіні». Водотоннажність корабля складала 1475 тон, довжина корпусу від носу до гвинта вздовж ватерлінії 36 метрів, ширина - 18 метрів, осадка - 2,4 метри.  Монітор, побудований на основі плавучого крану GA53 оснастили вертикальною паровою машиною з подвійним розширенням потужність у 265 індикативних кінських сил (198 Кіло-Ватт). На морських випробуваннях корабель досягнув максимальної швидкості у 3.76 вузлів (7 км/год), але під час звичайної служби максимальна швидкість становила близько 3,5 вузлів (6,5 км/год). 3,5 knots (6,5 км/год; 4,0 миль/год).[1]

Корпус та башта корабля не мали броні, але монітор захищали дві протиторпедні сітки[2]. Гармати головного калібру підніматися на кут до 20°, а башта могла повертатися до 30° у кожен бік.[1] Гармати стріляли 884 кілограмовим бронебійним снарядом з початковою швидкістю у 700 метрів на секунду на максимальну відстань 27 300 метрів при максимальному куті підйому ствола.[3]

Служба

«Альфредо Каппелліні» був спущений на воду у 1915, навіть до того. як будівництво лінкорів було офіційно призупинене, корабельнею Орландо у Ліворно, повністю добудований 24 квітня 1917, а включений до складу флоту на чотири дні раніше. Вперше взяв участь у бойових діях під час 11-тої битви при Ізонцо у серпні 1917 року. Корабель. разом з іншим італійським монітором «Фаа ді Бруно» та британськими моніторами «Ерл Оф Пітерборо» та «Сер Томас Піктон», здійснювали обстріл австро-угорських позицій, але без помітного ефекту.[4] Корабель розбило штормом на узбережжі поблизу Анкони 16 листопада 1917 року.[1]

Список літератури
  1. Trawick and Wiltering, p. 298
  2. Gardiner and Gray, p. 287
  3. Italian 381 mm/40 (15") Model 1914. 9 жовтня 2006. Процитовано 18 листопада 2009.
  4. Buxton, Ian (2008). Big Gun Monitors: Design, Construction and Operations 1914–1945 (вид. 2nd revised and expanded). Annapolis, MD: Naval Institute Press. с. 71. ISBN 978-1-59114-045-0.

Бібліографія
  • Clerici, Carlo; Robbins, Charles B.; Flocchini, Alfredo (1999). The 15" (381mm)/40 Guns of the Francesco Caracciolo Class Battleships. Warship International (Toledo, OH: International Naval Research Organization) 36 (2): 151–157. ISSN 0043-0374.
  • Fraccaroli, Aldo (1970). Italian Warships of World War I. London: Ian Allan. ISBN 978-0-7110-0105-3.
  • Gardiner, Robert; Gray, Randal, ред. (1984). Conway's All the World's Fighting Ships: 1906-1922. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-85177-245-5.
  • Trawick, Henry P.; Wiltering, John H. Jr. (2010). Italian Monitor Faa di Bruno. Warship International (Toledo, OH: International Navy Research Organization). XLVII (4): 297–298. ISSN 0043-0374.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.