Aloe aculeata
Aloe aculeata (укр. Алое шипувате)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Aloe aculeata | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
Підродина: | Asphodeloideae |
Рід: | Алое (Aloe) |
Вид: | A. aculeata |
Біноміальна назва | |
Aloe aculeata Pole-Evans, 1915 | |
Етимологія
Видова назва дана через шипувату поверхню листя, від лат. aculeatus — колючий, шипуватий.[2]
Морфологічний опис
Утворює розетки листя без стебла до 60 см в діаметрі та 90 см у висоту. Розетка утворена соковитими листям загнутими вгору. Листя, довгі і широкі біля основи, світло-зелені до бірюзового кольору. Видове ім'я aculeata — укр. шипувате вказує на наявність багатьох шипів на нижній поверхні листя. Краї листя також озброєні червонувато-коричневими зубцями. Розгалужене суцвіття має до чотирьох щільних циліндричних китиць. Квіти варіюються за кольором від жовтого до червоно-оранжевого кольору. Цвіте в зимовий період.
Місця зростання
Цей вид зустрічається в гарячих напівзасушливих районах, на скелястих ділянках, на пасовищах і у відкритому бушвельді, починаючи від північної частини Південно-Африканської Республіки (Мпумаланга) до Ботсвани і Зімбабве.
Умови зростання
Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячним місцям або легкій тіні. Регулярний полив влітку, але дуже обмежений в зимовий період.
Охоронний статус
Вид широко поширений і серйозних загроз для нього наразі не існує. У Червоному списку рослин Південної Африки (англ. Red List of South African Plants) Aloe aculeata занесено до категорії видів з найменшим ризиком (англ. Least Concern (LC)). Охороняється в Національному парку Крюгера.
Див. також
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)
Посилання
- Bailey, L. H. & E. Z. Bailey. 1976. Hortus Third I—XIV, 1-1290. MacMillan, New York.
- Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2).
- Glen, H. F. and Hardy, D. S. 2000. Aloaceae (First part): Aloe. In: G. Germishuizen (ed). Flora of Southern Africa 5 Part 1, Fascicle 1:1-159. National Botanical Institute, Pretoria.
- Raimondo, D., von Staden, L., Foden, W., Victor, J.E., Helme, N.A., Turner, R.C., Kamundi, D.A. and Manyama, P.A. 2009. Red List of South African Plants. Strelitzia 25. South African National Biodiversity Institute, Pretoria.
- Reynolds, G. W. 1969. The Aloes of South Africa. A.A. Balkema, Cape Town.
- Van Wyk, B.-E. and Smith, G. 1996. Guide to the aloes of South Africa. Briza Publications, Pretoria.
- Vlok, J. and Schutte-Vlok, A. L. 2010. Plants of the Klein Karoo. Umdaus Press, Hatfield.
Джерела
- von Staden, L. 2008. Aloe aculeata Pole-Evans. National Assessment: Red List of South African Plants version 2017.1. Accessed on 2017/06/03 (англ.)
- Aloe aculeata в базі даних африканських рослин «African Plant Database» Женевського ботанічного саду (англ.), (фр.)
- The Aloe Page // The Succulent Plant Page (англ.)
- Aloe aculeata на сайті «Флора Зімбабве» (англ. «Flora of Zimbabwe») (англ.)
- Aloe aculeata на сайті «Cactus art». The world of cacti & succulents (укр. Світ кактусів і сукулентів) (англ.)
- Aloe aculeata на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
- Aloe aculeata на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- Aloe aculeata в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Aloe aculeata на сайті «Plantsystematics» (англ.)
- Aloe aculeata на сайті Гантінгтонського ботанічного саду (англ.)
- Aloe aculeata на сайті «eMonocot»[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- Алое шипувате на сайті «Агбіна» (рос.)