Aloe anivoranoensis

Aloe anivoranoensis (укр. Алое анівораноензис, Алое аніворанське)[1]  сукулентна рослина роду алое.

Aloe anivoranoensis
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. anivoranoensis
Біноміальна назва
Aloe anivoranoensis
(Rauh & Hebding) L.E.Newton & G.D.Rowley, 1998
Синоніми

Lomatophyllum anivoranoense Rauh & Hebding
Aloe zakamisyi T.A.McCoy & Lavranos

Етимологія

Видова назва походить від місця зростання Північне Аніворано.[2]

Морфологічний опис

Рослини висотою до 15 — 30 см, з діаметром розетки до 30-45 см. На стовбурі висотою до 20 см розгалужені від основи 8-10 вигнутий униз листків, лінійні до 30 (50) см, синьо-зелениого кольору. Зубчики на листях 1 — 2 мм завдовжки. Прості суцвіття, 10-20 см заввишки. Цвіте помаранчевими квітами.

Місця зростання

Зростає на північно-східному Мадагаскарі у тріщинах вапнякових скель, заповнених гумусом в листяному лісі поблизу Північного Аніворано. Є відомості про наяівність лише 2 — 5 локалитетів.

Умови зростання

Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячним місцям або легкій тіні. Посухостійка рослина.

Див. також

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

Посилання

  • Bradleya; Yearbook of the British Cactus and Succulent Society 16: 114. 1998.
  • Newton, L. E. & G. D. Rowley. 1998. New transfers from Lomatophyllum to Aloe (Aloeaceae). Bradleya 16: 114.
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
  • Jean-Bernard Castillon, Jean-Phillipe Castillon. (2010). Les Aloe de Madagascar: 1-400. J.-B. & J.-P. Castillon.
  • Govaerts, R. (2003). World Checklist of Seed Plants Database in ACCESS G: 1-40325.
  • Eggli, U. (ed.) (2001). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Monocotyledons: 1-354. Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, New York.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.