Aloe argenticauda

Aloe argenticauda (укр. Алое аргентікауда, Алое сріблясте)[1]  — сукулентна рослина роду алое.

Aloe argenticauda
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. argenticauda
Біноміальна назва
Aloe argenticauda
Merxm. & Giess, 1974

Етимологія

Видова назва походить через плодоніжку, що вкрита великими сріблястими приквітками — з лат. argenteus — сріблястий, лат. cauda — хвіст.[2]

Морфологічні ознаки

Великиа чагарникова рослина, має численні дрібні коричневі шипи. Відмінною особливістю цього виду є їх вигнуті вгору листя. Aloe argenticauda схоже на Aloe asperifolia, Aloe claviflora і Aloe pachygaster. Але воно набагато вище, ніж інші згадані рослини.

Aloe agenticauda може рости, як одиночними рослинами, так і в кластерах. Суцвіття досягає до 1 м заввишки. Час цвітіння — з кінця серпня по кінець вересня і цей вид, як відомо, здатен витримувати мороз і холод.

Місця зростання

Алое argenticauda є ендемічним в Намібії. Цей вид виявлений тільки в семи районах, але може бути поширенішим, ніж це відомо в даний час.

Алое argenticauda часто зустрічається на виходах чорного вапняку на висоті 1000–1300 м над рівнем моря.

Умови зростання

Посухостійка рослина. Надає перевагу сонячному місцю, або злега притіненому. Мінімальна температура — + 10 °C.

Охорона

Aloe argenticauda входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів з найменшим ризиком (LC).

Чисельність рослин точно не відома, але за оцінками, менше, ніж 10 000. Чисельність, як вважають, є стабільною в даний час.

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

Посилання
  • Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2). (англ.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
  • Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.) (2003). Plants of Southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14.: I-VI, 1-1231. National Botanical Institute, Pretoria. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.