Aloe brunneodentata

Aloe brunneodentata (укр. Алое брунеодентата, Алое коричневозубчате[1]) — сукулентна рослина роду алое.

Aloe brunneodentata
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. brunneodentata
Біноміальна назва
Aloe brunneodentata
Lavranos & Collen., 2000

Назва

Видова назва через коричневі зубці, що розташовані по краям листків від лат. brunneus — «коричневий» і лат. dentatus — «зубчик»[2].

Історія

Вид знайдений англійським ботаніком Ірис Шейлою Коленетт (1927—2017) 15 квітня 1986 року на східній стороні дороги між містами Абха і Наджран у Саудівській Аравії, на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Вперше описаний грецьким ботаніком Джоном Якобом Лавраносом (1926—2018) у співавторстві з Ірис Шейлою Коленетт у 2000 році в журналі Американського товариства любителеів кактусів і сукулентів (англ. Cactus and Succulent Society of America) «Cactus and Succulent Journal».[3]

Морфологічні ознаки

Листя утворюють щільні розетки. Яскраві блакитно-зелені листки від 70 до 90 см завдовжки і до 18 см завширшки. Коричневі зубці на краю листя короткі. Сік листя коричнево жовтого кольору. Суцвіття просте або розгалужується. Досягає близько 60 сантиметрів завдовжки. Китиця циліндрична. Приквітки мають довжину від 12 до 15 міліметрів і ширину від 4 до 6 міліметрів. Червоні, пухнасті квіти досягають від 24 до 26 міліметрів (рідше до 35 міліметрів) завдовжки і заокруглюються на їх основі. Тичинки та стовпчик не виступають з квітки.

Місця зростання

Aloe brunneodentata — ендемічна Саудівської Аравії. Вид відомий тільки з місця знаходження.

Охоронні заходи

Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Процитовано 12.08.2018.(англ.)
  3. Cactus and Succulent Journal 72: 86. 2000
  4. Aloe brunneodentata. CITES. Процитовано 12.08.2018. (англ.)

Бібліографія
  • Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
  • Govaerts, R. (2003). World Checklist of Seed Plants Database in ACCESS G: 1-40325.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.