Amiot 351
Аміо 351 (фр. Amiot 351) — двомоторний середній бомбардувальник виробництва французької авіакомпанії Avions Amiot. Масове виробництво почалось незадовго до початку Другої світової війни, і до літаки не встигли зробити значного внеску в хід бойових дій.
Amiot 351 | |
---|---|
| |
Призначення: | середній бомбардувальник |
Перший політ: | 6 грудня 1936 |
На озброєнні у: | Повітряні сили Франції |
Виробник: | Avions Amiot |
Всього збудовано: | 80 |
Екіпаж: | 4 особи |
Максимальна швидкість (МШ): | 480 км/год |
Дальність польоту: | 2500 км |
Бойова стеля: | 10 000 м |
Довжина: | 14,5 м |
Висота: | 4,08 м |
Розмах крила: | 22,83 м |
Площа крила: | 67 м² |
Порожній: | 6600 кг |
Максимальна злітна: | 11 300 кг |
Двигуни: | 2 × Gnome-Rhône 14N48/49 |
Тяга (потужність): | 2 × 1060 к.с. |
Гарматне озброєння: | 1 × 20-мм гармата |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 1000 кг |
Кулеметне озброєння: | 2 × 7,5-мм авіаційних кулемети |
Історія створення
В 1933 році почалась розробка нового багатофункціонального літака на заміну Amiot 143 під позначенням E7. Як і попередник, E7 мав виконувати ролі бомбардувальника, розвідника і ескортного винищувача. Перший прототип Amiot 340.01 був двомоторним середньопланом з шасі, яке прибиралось, однокілевим хвостовим оперенням і шасі яке прибиралось. На ньому було встановлено двигуни Gnome-Rhône GR 14P, а перший політ відбувся 6 грудня 1937 року. В 1938 році прототип продовжували доробляти, зокрема на ньому встановили двигуни GR 14N20/21 потужністю 1025 к.с., двокілевий хвіст і озброєння. Доопрацьований літак, з позначенням 351.01 вперше піднявся в повітря 21 січня 1939 року.
При цьому літак міг виготовлятись з різними типами двигунів, літаки при цьому позначались індексами від 350 до 357, але серійно будувались тільки два — 351 і 354. Для потреб французької авіації було замовлено 900 літаків, перший серійний літак був готовий літом 1939 року, але виготовлення було повільне і до капітуляції Франції було завершено тільки 80 машин.[1]
Основні модифікації
- Amiot 351B4 — оснащувався 14-и циліндровими двигунами GR 14N38/39 потужністю 950 к.с. (40 екз.)
- Amiot 354B4 — оснащувався 14-и циліндровими двигунами GR 14N48/49 потужністю 1060 к.с. Хвостове оперення змінено на однокілеве. (40 екз.)
Історія використання
До початку німецького наступу Amiot 351/354 все ще освоювались екіпажами — в трьох бойових групах було тільки 13 літаків, ще 14 перебували в навчальному центрі. Перший виліт відбувся в ночі з 16 на 17 травня, коли 350-ї здійснили розвідку в районі Маастрихту. В наступні дні екіпажі продовжували освоювати нові машини, а бойові вильоти здійснювались на старіших. Бойові бомбардувальні вильоти почались з 25 травня, але через малу кількість літаків, бомбардування проводилось одиничними літаками, або невеликими групами. В середині червня 39 вцілілих Amiot 351/354 перегнали в Північну Африку звідки вони здійснили декілька нальотів на цілі в Італії.
Після підписання перемир'я 22 червня 1940 року бойові вильоти припинились, групи оснащені літаками було розформовано, а самі Amiot 351/354 поставлено на консервацію. В 1941-42 році декілька літаків використовували як поштові.[1]
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]
351B4 | 354B4 | ||
---|---|---|---|
Довжина | 14,0 м | 14,5 м | |
Висота | 4,08 м | ||
Розмах крил | 22,83 м | ||
Площа крил | 67 м² | ||
Маса | пустого | 6600 кг | |
максимальна злітна | 11 300 кг | ||
Двигуни | 2 × GR 14N38/39 | 2 × GR 14N48/49 | |
Потужність | 2 × 950 к. с. | 2 × 1060 к. с. | |
Максимальна швидкість | 480 км/год | 480 км/год | |
Дальність польоту | 2500 км | 2500 км | |
Бойова стеля | 10 000 м | 10 000 м | |
Час підйому на 4000 м. | 8,7 хв |
Озброєння
- Захисне
- 1 × 20-мм гармата в верхній турелі (або 1 × 7,5-мм кулемет)
- 1 × 7,5-мм кулемет в носовій установці
- 1 × 7,5-мм кулемет в нижній установці
- Бомбове
- нормальне — 1000 кг.
Примітки
- Харук, 2012, с. 316-317.
- Харук, 2012, с. 317.
Джерела
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)