Angelica heterocarpa

Багаторічна рослина від 1 до 2 метрів заввишки з дуже порожнистим стеблом, гладким, рифленим і грубо запушеним у верхній частині. Листки дуже рясні, двоперисті, з ланцетними або яйцювато-ланцетними листочками, при основі послаблені або клиноподібні, дрібно зазубрені, з зубцями, що закінчуються плівчастими вістрями. Зонтики великі. Квіти білі. Плід у довжину 4–6 мм, овальні чи еліптичні, з тупими ребрами, краї трохи більші або розширені у вигляді потовщених крил[1].

Ендемік південно-західної Франції. Цей вид росте уздовж західного узбережжя Франції. Його ареал має площу 25 000 км². Росте по краях річок і лиманів[2].

Основними загрозами для цього виду є експлуатація лісів без відновлення, розвиток інфраструктури в міських і промислових районах (портах), а також зміна гідрографічного функціонування, наприклад, будівництво набережних, створення судноплавних шляхів або рекультивація землі з моря[2].

Angelica heterocarpa внесена до списку пріоритетних видів у Додатку II Оселищної директиви та в Додатку I Конвенції про збереження дикої природи та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Він охороняється на національному рівні у Франції (Додаток 1). Охоронні заходи проводяться в Нанті та південно-західних лиманах, координуються Ботанічними консерваторіями Бреста та Південної Атлантики[2].