Bell 429 GlobalRanger

Bell 429 GlobalRanger легкий вертоліт з двома двигунами розроблений Bell Helicopter та Korea Aerospace Industries, розроблений на основі вертольота Bell 427. Перший політ прототипу Bell 429 відбувся 27 лютого 2007,[3] вертоліт отримав сертифікацію 1 липня 2009.[4] Bell 429 має обладнання для пілотування однією особою.[5]

Bell 429 GlobalRanger
Bell 429 у 2013
Призначення Багатоцільовий вантажопасажирський вертоліт
Походження  США/ Канада
Виробник Bell Helicopter
Перший політ 27 лютого 2007[1]
Дата прийняття на службу 2009
Статус На службі
Основні користувачі Канадська берегова охорона
Королівський австралійський військово-морський флот
Національна поліція Швеції
Поліція штату Делавер
Виробництво 2007—н.ч.
Вартість одиниці
US$7.5 million (basic configuration, 2014)[2]
Попередня модель Bell 427

Розробка

Поштовхом розробки Bell 429 став пошук оновленого вертольота для галузі швидкої медичної допомоги. Спочатку для цього ринку призначався Bell 427, але не велика кабіна моделі 427 не підходила для розміщення ношів,[6] а також системи не підтримували сертифікацію за правилами польотів за приладами. Оригінальною концепцією Bell відносно 429 було подовження моделі 427[7] (представлений як Bell 427s3i на вертолітному шоу 2004 HAI), але це було не те, що шукали Bell і їхні радники по роботі з клієнтами.[8]

Кабіна Bell 429

Bell залишили роботи з планером 427 і звернули увагу на концепцію планера  MAPL (Modular Affordable Product Line — англ. Лінійка доступної модульної продукції)[7] який був у концептуальній розробці у той час. У планері 429 використано нову модульну концепцію і передовий несний гвинт розроблений за програмою MAPL, але зберіг похідний двигун і систему приводу несного гвинта від 427.[9] Базова модель модель має скляну кабіну і сертифікована для керування одним пілотом. Bell у співпрацював у розробці вертольота з Korea Aerospace Industries і Mitsui Bussan Aerospace.[10]

Bell випробували більшість критичних компонентів технології MAPL за допомогою тестів моделі 427 у лютому 2006. Перший політ модель 429 здійснила 27 лютого 2007.[1] Сертифікація планувалася на кінець 2007, але затримка у програмі, в першу чергу, викликана браком деталей і матеріалів, яка була загальною для всіх авіаційних виробників в цей період часу, призвели до розтягнення графіку розробки виробником.[3] У жовтні 2007 було зроблено внутрішню конфігурацію. У лютому 2008 Bell мав три 429 для польотних тестів з загальним нальотом у 600 годин.[11] 429 проходив висотні тести у Колорадо, а тестування на високі температури у Аризоні.[12]

Bell 429 на сингапурському авіашоу 2010

Вертоліт отримав типову сертифікацію від Цивільної транспортної авіації Канади (TCCA) 1 липня 2009[4] і від Федерального управління цивільної авіації (FAA) 7 липня 2009.[13] Сертифікацію EASA було проголошено на Helitech 24 вересня 2009.[14] TCCA і влада деяких інших крани пізніше схвалили збільшення ваги для повітряних суден.[15] Проте, FAA і EASA були не згодні з цим, що дозволило використовувати модель 429 береговою охороною Канади.[16]

На червень 2009 на Bell 429 було отримано 301 замовлення.[17]> Першим користувачем Bell 429 стала корпорація Air Methods, найбільший провайдер повітряної медичної допомоги у США. 7 липня 2009, перший вертоліт (с/н 57006) було передано Air Methods (власник) і Mercy One (оператор) на заводі Bell у Мірабель, Квебек.[18][19]

Конструкція

Bell 429 має чотирилопатеву систему несного гвинта з м'якими гнучкими балками. Лопаті гвинта зроблені з композитів. Хвостовий гвинт є поєднанням двох дволопатевих гвинтів які встановлені на нерівних інтервалах (утворюючи X) для зменшення шуму.[3] Загальний об'єм кабіни складає 5,78 м³, об'єм пасажирської кабіни 3,68 м³, а об'єм багажного відділення 2,1 м³,[6] з пласкою підлогою для встановлення ношей. Можливо встановлення задніх двостулчастих дверей для легшого завантаження пацієнтів.

Модель 429 має скляну кабіну з 3-осьовим автопілотом (можливо встановлення 4-осьового) і пілотажним обладнанням.[20] Стандартним посадковим шасі є лижі. Можливо встановлення колісного шасі яке прибирається, що додає 5 вузлів до крейсерської швидкості.[4] Вертоліт відноситься до Категорії A і може пілотуватися одним пілотом. Він може продовжувати політ на одну двигуні. Гарантія роботи головної трансмісії до обслуговування складає 5000 годин, а хвостової системи передач 3200 годин.[6]

Оператори
Вертоліт Bell 429 Королівських ВМС Австралії
Вертоліт Bell 429 словацької поліції
 Австралія
 Канада
  • Берегова охорона Канади — 15 на службі[23][24]
 Словаччина
 Швеція
  • Національна поліція Швеція — 7 Bell 429 на службі з середини січня 2016.[26]
 Туреччина
  • Головний департамент безпеки[27]
 США
  • Поліція штату Делавер[28]
  • Департамент поліції округу Феірфакс[29]
  • Техаський університет A&M[30]
  • Департамент поліції Нью-Йорка[31]
  • Техас — CareFlite, базується у Гранд Плейр, замовлено два Bell 429. Один вертоліт доставлено та інший заплановано на доставку у грудні 2015. Обидва будуть прийняті на службу на початку 2016.[32]
 Велика Британія
  • Повітряна швидка допомога Вілтшира[33]
 Україна
  • «Глобал Ейр Компані» — 3, для виконання чартерних рейсів з 2011 року[34]
 Кувейт
  • Повітряна швидка допомога Міністерства охорони здоров'я[35]

Льотно-технічні характеристики (Bell 429)
Кабіна евакуаційного Bell 429

Джерело: Bell 429 brochure,[36] Bell Helicopter 429 product specifications,[37] Flug Revue Bell 429 page,[38] Aviation Week[6]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1 пілот
  • Пасажиромісткість: 7 пасажирів (шість у пасажирській кабіні і один поряд з пілотом)
  • Довжина: 12,7 м
  • Висота: 4,04 м
  • Діаметр несучого гвинта: 10,97 м
  • Маса порожнього: 1925 кг
  • Нормальна злітна маса: 3175 кг
  • Корисне навантаження: 1250 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 814 л
  • Маса палива у додаткових баках: 151 л
  • Силова установка: 2 × турбовальний Pratt & Whitney Canada PW207D1 625 кс ( 466 кВт; )

Вантажний відсік

  • об'єм : 5,8 м³

Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 287 км/год[6]
  • Крейсерська швидкість: 273 км/год
  • Практична дальність: 722 км
  • Висота зависання: 4307 м


Див. також

Схожі розробки

Примітки
  1. Bell 429 newsletter Архівовано 18 листопада 2008 у Wayback Machine.. Bell, March 2007.
  2. Inferred from a quote for a fully equipped Bell 429.[джерело?]
  3. "Bell Flies 429, Stretches Program" Архівовано 16 січня 2016 у Wayback Machine.. Rotor & Wing, April 2007.
  4. "Bell 429 Achieves Certification" Архівовано 11 липня 2009 у Wayback Machine.. Bell Helicopter, July 1, 2009.
  5. Transport Canada Type Certificate Search. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 29 листопада 2016.
  6. "Light Twin, Big Cabin", Aviation Week & Space Technology 170, 26 (June 29, 2009), p. 42.
  7. Croft, John. "Bell Canada: composites not a grey area". Flight International, June 12, 2009.
  8. AW&ST: "... але кабіна була не досить великою для приваблення операторів, зокрема службу медичної допомоги."
  9. Trimble, Stephen (22 жовтня 2012). 429 GlobalRanger teaches Bell new lessons in design. Washington DC: Flightglobal. Процитовано 11 березня 2016.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2005. Процитовано 29 листопада 2016.
  11. "Bell Provides 429 Program Update" Архівовано 27 лютого 2008 у Wayback Machine.. Bell Helicopter, February 22, 2008.
  12. Textron Inc - Textron's Bell Completes Major Milestone in the 429 Development. investor.textron.com. Процитовано 15 вересня 2016.
  13. "FAA, TC Certify Bell 429" Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.. Rotor & Wing, July 7, 2009.
  14. "Helitech 2009: Bell 429 achieves EASA Certification"[недоступне посилання з лютого 2019]. Rotorhub, September 24, 2009.
  15. Bell Still Seeking FAA Weight Exemption for 429. Rotor & Wing Magazine. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  16. Stephens, Ernie. "Docs Show FAA Was Angry Over Bell's Weight Exemption" Rotor & Wing, June 3, 2014. Accessed: June 8, 2014. Archived on June 8, 2014.
  17. Croft, John. "Bell: certification imminent for Bell 429 rotor rocket". Flight Daily News, June 15, 2009.
  18. New model certified[недоступне посилання з лютого 2019]. Montreal Gazette, July 8, 2009.
  19. Bell Presents 429 To Its First Customer Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.. Textron website, July 16, 2009.
  20. Bell Helicopter's Bell 429 | Business Jet Traveler. bjtonline.com. Процитовано 15 лютого 2016.
  21. World Air Forces 2013. Flightglobal Insight. Процитовано 2 лютого 2013.
  22. Raytheon to provide Bell 429s for interim RAN aircrew training. Australian Aviation. 19 вересня 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
  23. Canadian Coast Guard Accepts New Light-Lift Helicopter in Shearwater, Nova Scotia. Government of Canada. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
  24. Bell 429 selected for Canadian Coast Guard. verticalmag.com. Процитовано 1 липня 2014.
  25. VIDEO: Ministerstvo vnútra má k dispozícii nový vrtuľník Bell 429. TASR. Процитовано 25 листопада 2015.
  26. "Polisen sätter nya helikoptrar i arbete"
  27. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 29 листопада 2016.
  28. State Police add 2 Helicopters to fleet. wdel.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  29. Bell Helicopter Delivers Model 429 To Fairfax County Police Department. aero-news.net. Процитовано 2 лютого 2013.
  30. Bell Helicopter 429 "Swaggercopter". collegesportsblog.dallasnews.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  31. New York Police Department Aviation Division. www.policehelicopterpilot.com. Процитовано 1 травня 2015.
  32. http://helihub.com/2015/10/20/careflite-orders-second-bell-429/
  33. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 29 листопада 2016.
  34. https://gac-air.com.ua/about/
  35. http://www.kuna.net.kw/ArticlePrintPage.aspx?id=2434080&language=ar
  36. Bell 429 brochure Архівовано 19 квітня 2009 у Wayback Machine.. Bell Helicopter.
  37. Bell 429 product specs Архівовано 22 березня 2007 у Wayback Machine.. Bell Helicopter
  38. Bell 429 page Архівовано 12 березня 2005 у Wayback Machine.. Flug Revue.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.