Boeing X-37

Боїнг X-37 безпілотний експериментальний орбітальний літак, призначений для тестування майбутніх технологій космічних польотів під час перебування на орбіті та входження в атмосферу. Це непілотований космічний корабель багаторазового використання, котрий є збільшеною в 1,2 рази версією апарату X-40A. Проєкт X-37 починався як проєкт НАСА в 1999, а у 2004 був переданий Міністерству оборони США.

Boeing X-37
Х-37
Призначення: невідоме 
Перший політ: 7 квітня 2006 (скидання з літака)
22 квітня 2010 запуск на орбіту 
Історія виробництва
Всього збудовано: 2 
Характеристики
Екіпаж: 0 чол.
Максимальна швидкість: 28 200 км/год
Розміри
Довжина: 8,38 м
Висота: 2,9 м
Розмах крил: 4,6 м
Шасі: 3-х опорне 
Маса
Маса корисного вантажу: 900 кг
Максимальна злітна: 4990 кг
Силова установка
Двигуни: Rocketdyne Ar2-3 
Озброєння
Boeing X-37 перед запуском на орбіту. 13 квітня 2010

Виріб виготовлено секретним космічним підрозділом компанії Boeing в Хантінктон-Біч у Південнокаліфорнійському окрузі Орандж. У розробці також брав участь підрозділ, розташований в Сіл-Біч округу Орандж, і підприємство з виробництва супутників в каліфорнійському Ель-Сегундо.

X-37 виконав свій перший політ шляхом тестового скидання 7 квітня 2006 року на авіабазі Едвардс. Космічний корабель був запущений 22 квітня 2010 року.[1][2]

Варіанти

X-37A

X-37A базова версія космічного апарату для НАСА. X-37A Здійснював відпрацювання спуску і посадки експериментального апарату (ALTV) в 2005 і 2006 роках.

X-37B

X-37B являє собою модифіковану версію НАСА X-37A, призначений для ВПС США. Він виконувє орбітальні випробувальні польоти починаючи з 2010 року. Запуски здійснюються з інтервалом в кілька років й передбачають тривале перебування на орбіті.

X-37C

У 2011 році Boeing оголосив про плани масштабних заходів з модернізації варіанту X-37B, маючи на увазі космічний корабель X-37C. X-37C буде приблизно на 165%-180% більше, ніж X-37B, що дозволить перевозити до шести астронавтів усередині герметичного відділення розміщеному у вантажному відсіку. Для виведення на орбіту запропонована ракета-носій Atlas V Evolved. X-37C може конкурувати з комерційною космічною капсулою Boeing CST-100.

Польоти

Перший космічний політ

Перший космічний політ відбувся 22 квітня 2010 о 19:52 за місцевим часом. Для запуску використовувалася ракета-носій «Атлас-5», місце запуску — стартовий майданчик SLC-41 авіабази «Мис Канаверал». Пуск пройшов успішно.

У ході польоту планується випробувати навігаційні системи, управління, теплозахисну оболонку і систему автономної роботи апарату. Представники ВПС США заявляли, що X-37B розрахований на максимальне перебування в космосі протягом 270 днів.

3 грудня 2010 Х-37В повернувся на Землю після семи місяців польоту. Посадка в автоматичному режимі була здійснена о 09:16 UTC на злітно-посадкову смугу бази ВПС США Ванденберг, розташованої на північний захід від Лос-Анджелеса (штат Каліфорнія). В ході перебування на орбіті X-37B отримав сім ушкоджень обшивки в результаті зіткнення з космічним сміттям. Під час посадки від зависокого тиску луснуло колесо шасі. Шматки гуми, що відлетіли, завдали незначних ушкоджень нижній частини фюзеляжу апарату. Попри те, що покришка лопнула при торканні посадкової смуги, апарат не відхилився від курсу і продовжив гальмування, тримаючись рівно середини посадкової смуги.

Другий космічний політ

Випробування апарату проводитися на ширшій орбіті при ускладнених умовах сходу з неї і заходу на посадку. Програма OTV-2 буде розширена в порівнянні з OTV-1.

Безпілотний апарат X-37B був запущений у березні 2011 року як космічна головна частина носія «Атлас-5» з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида). Представники американського військового відомства повідомили тоді, що запуск здійснений для перевірки «нових космічних технологій», зазначає Los Angeles Times.

Повідомлялося, що 9-метровий орбітальний літак, що нагадує зменшену копію «Шаттла», приземлиться через 270 днів, тобто 30 листопада 2011, на 5-кілометровій злітно-посадковій смузі бази ВПС Вандерберг (штат Каліфорнія). Однак ВПС США заявили, що місія буде продовжена на невизначений термін.

«Спочатку ми планували, що місія триватиме дев'ять місяців, тобто до цього дня, проте було ухвалено рішення продовжувати місію до тих пір, поки це дозволяють обставини», — сказав підполковник Том Макінтайр, директор програм космічних систем, цитує газета прес-повідомлення міністерства оборони США. «Перебування апарату X-37 на орбіті дає нам додаткові можливості для експериментів», — додав він[3].

Програма випробувань другого прототипу практично не відрізнятиметься від такої для OTV-1. У неї буде додана тільки перевірка роботи електромеханічних систем і ретельніше спостереження за роботою алгоритмів автономної посадки.

Для запобігання інциденту з покришкою в місії OTV-1, інженери знизили тиск в колесах OTV-2 на 15 відсотків.

Станом на 9 березня 2012 року ця секретна місія експериментального безпілотного космоплана США X-37B продовжується.

Як повідомив офіційний представник ВПС США підполковник Том Макінтайр: «…початок наступної місії X-37B запланований на осінь 2012 року. Ми дуже раді результатам цього експерименту. Програма X-37B допомагає встановлювати стандарти для космопланів багаторазового використання.»

Третій космічний політ

Безпілотний космічний апарат X-37B був запущений за допомогою ракети-носій Атлас-5 з космодрому на мисі Канаверал 11 грудня 2012. Як і раніше, ніяких подробиць про завдання місії офіційно не було повідомлено.

Х-37В здійснив посадку на Базі ВПС США «Ванденберг», шт. Каліфорнія 17 жовтня 2014 року. Космічний корабель знаходився на орбіті 675 діб. Це був той самий космічний літак, що і в першій місії програми.

Четвертий космічний політ

Безпілотний космічний апарат X-37B був запущений за допомогою ракети-носій Атлас-5 з космодрому на мисі Канаверал 20 травня 2015 р.[4] У травні 2017 р. суборбітальний літак-розвідник X-37B Orbital Test Vehicle зробив успішне приземлення на космодромі на мисі Канаверал в США після 700 днів на орбіті. Про це повідомили у ВПС США.[5][6]

П'ятий космічний політ

7 вересня 2017 року ракета Falcon 9 вивела на орбіту космоплан Boeing X-37В. Перший ступінь Falcon 9 після цього успішно повернувся на Землю.[7]

Літальний апарат перебував на орбіті 780 діб та повернувся на Землю 27 жовтня 2019 року. Таким чином, ця місія стала найдовшою серед всіх виконаних до того. Приземлення відбулось об 3:51 за літнім східним часом (07:51 GMT) на посадковій смузі космічного центру імені Кенеді (мис Канаверал, штат Флорида)[8].

Відомо, що літальний апарат вивів на орбіти менші супутники та виконав низку таємних експериментів. Серед виконаних ним експериментів відомо про випробування нових електронних приладів та обладнання для тривалих космічних польотів[8].

Шостий космічний політ

18 травня 2020 року ракета Atlas V вивела на орбіту космоплан Boeing X-37В.[9]

Однією особливістю цього польоту є доданий «сервісний модуль», прикріплений до кормової частини апарату. Обсяг штатного вантажного відсіку обмежений. Тому вирішили прилаштувати додатковий модуль до «планера», який повертатися на Землю не буде, але дозволяє розмістити додаткове обладнання.

Серед відомого обладнання та експериментів буде мікросупутник від курсантів ВПС, насіння і матеріали від НАСА (для перевірки тривалого експонування в відкритому космосі) і якийсь агрегат від військових моряків для перетворення сонячної енергії в мікрохвильове направлене випромінювання для передачі на Землю.[10]

Цілі створення апарату

Цілі, для яких ВПС США збирається використовувати орбітальний літак, не розголошуються. Згідно з офіційною версією основною його функцією стане доставка на орбіту вантажів. За іншими версіями X-37 буде застосовуватися в розвідувальних цілях. На думку історика А. Б. Широкорада вищезгадані припущення невірні (зважаючи на економічну недоцільність), а ймовірнішим призначенням цього апарату є тестування технологій для майбутнього космічного перехоплювача, що дозволяє інспектувати чужі космічні об'єкти і, якщо потрібно, виводити їх з ладу кінетичною дією. Таке призначення апарату повністю відповідає документу «Національна космічна політика США» 2006 року, яка проголошує право США частково поширити національний суверенітет на космічній простір.

Американські військові заявляють, що X-37 служить випробувальною платформою для новітніх технологій. Експерти висловлюють припущення, що X-37B може бути попередником орбітальної зброї, здатної доставляти бомби в будь-яку точку планети і знищувати супутники на орбіті. Для цього виріб повинен летіти, як літак, а не падати, як ракета. З'явилися чутки, що випробування апарату X-37B можуть мати відношення до програми PGS.

Див. також

Примітки

  1. Зоряні війни 2010? Американські військові запустили орбітальний літак в перший політ, але цей політ був абсолютно секретний. Daily Mail. 23 квітня 2010..
  2. У США запустили перший непілотований орбітальний літак[недоступне посилання з жовтня 2019], повідомляє Кавказ-центр.
  3. http://tbu.com.ua/digest/voennye_ssha_prodoljaut_ispytaniia_mini_shattla_.html
  4. США в четвертий раз запускають секретний космічний корабель Х-37В
  5. Секретный самолет ВВС США вернулся на Землю спустя два года, проведенных в космосе
  6. Ray, Justin (7 травня 2017). X-37B spaceplane returns to Earth and makes autopilot landing in Florida. Spaceflight Now. Процитовано 7 травня 2017.
  7. Відео: Ілон Маск запустив для Пентагону секретний космічний корабель. УНІАН. 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
  8. Tariq Malik (27 жовтня 2019). US Air Force's X-37B Space Plane Lands After Record 780-Day Mystery Mission. Space.com.
  9. Відео: США відправили на орбіту секретний військовий космоплан.
  10. 29-й успешный запуск года. США. Военный запуск. «Космический самолет» X-37 (Рос.).

Література

  • Bentley, Matthew A. Spaceplanes: From Airport to Spaceport. New York: Springer, 2008. ISBN 978-0-387-76509-9.
  • Gump, David P. Space Enterprise: Beyond NASA. Westport, CT: Praeger Publishers, 1989. ISBN 978-0-275-93314-2.
  • Miller, Jay. The X-Planes: X-1 to X-45. Hinckley, UK: Midland, 2001. ISBN 1-85780-109-1.
  • Yenne, Bill. The Story of the Boeing Company. Minneapolis, MN: Zenith Press, 2005. ISBN 978-0-7603-2333-5.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.