Bridgestone

Напевно, знайдуться небагато компанії, чий засновник ще на зорі своєї діяльності бачив би перед собою мету ясніше, ніж засновник Бріджстоун^{[ненейтрально]}. Ще до того, як почати займатися шинами, Шоджіро Ішібаші вже затвердився як успішний підприємець. У 1925 році він перший налагодив масове виробництво Табі, японського національного взуття в м. Куруме. Мотивований швидким зростанням економіки країни він зайнявся дослідженням шинного ринку і в 1930 створив свою першу шину. Скоро Ішібаші усвідомив, що його мрія — стати першим виробником шин у Японії. Так в 1931 році з'явилася компанія Бріджстоун. Шоджіро пов'язав своє підприємство з англійською варіацією свого імені (прізвище Ішібаші перекладається з японської як «кам'яний міст» — англ. Bridgestone). Із самого початку він готувався до міжнародної діяльності^{[джерело?]}. Розвиток компанії, що пропонує повний спектр шинної продукції, продовжився на побудованому в 1934 році новому заводі в місті Куруме. Роком пізніше Бріджстоун вийшов на ринок спортивних товарів і випуску м'ячів для гольфу, що несподівано принесло компанії феноменальний успіх. Враховуючи зростаючий попит у столиці, в 1937 році Ішібаші перемістив штаб-квартиру в Токіо, де компанія продовжила освоювати нові сектори ринку, такі як гумові шланги, ремені та вібро-ізоляційні матеріали. Тоді ж компанія змінила назву на Nippon Tire Ltd, що можна перекласти як «Японська шинна компанія». Американське відділення корпорації Бріджстоун бере свій початок від двох компаній, що були об'єднані в одну. Це Firestone Tire & Rubber Company, заснована Харві Фаєрстоуном в штаті Огайо в серпні 1900 року та Bridgestone Tire Company Ltd., заснована Шоджіро Ішібаші в Японії в 1931 році[4].

Початок п'ятдесятих — швидкий розвиток організації^{[виправити стиль]}. Перш за все компанія повернула собі назву Бріджстоун. За цим послідувало будівництво нового приміщення штаб-квартири в Токіо, з'явився перший офіційний дистриб'ютор. Уже в 1953 році продажі компанії досягли 10 мільярдів йен на рік, що зробило Бріджстоун найбільшим у країні виробником шин. Все це, проте, не змусило Ішибаши забути, як починався його бізнес^{[виправити стиль]} — на честь двадцатип'ятиріччя компанії підприємець збудував Культурний центр в місті Куруме, який згодом передав у власність міста.

З перебігом цього десятиліття було прийняте гасло корпорації «Служіння суспільству товарами найвищої якості»^{[виправити стиль]}. Тоді ж з'явилися перші радіальні вантажні шини (1962) і перші радіальні шини для легкових автомобілів (1964). Крім шин, компанія Бріджстоун продовжувала виробництво широкого спектра гумо-технічної продукції на своїх заводах в Куруме, Йокогамі і Токіо. Також у ті роки Бріджстоун став одним з головних виробників велосипедів у Японії і придбав у власність компанію-автовиробника, що випускає більше 5000 легкових і вантажних автомашин щомісячно. Бурхливий розвиток автомобільної індустрії надихнув Бріджстоун, і компанія почала освоювати міжнародний ринок. Відкрився завод у Малайзії — перший завод за кордоном після Другої світової війни. За цим послідувало відкриття в 1967 році дочірньої компанії в США. Кампанія з підвищення якості і збільшення обсягу виробництва допомогли Бріджстоун вибороти престижну премію Демінга в 1968 році.

У 1976 помер засновник компанії Бріджстоун — Шоджіро Ішібаші. Але його організація продовжувала розвиватися, підсилюючи свій вплив на ринку і розвиваючи нові види діяльності^{[виправити стиль]}. Представництво Бріджстоун у Європі було створене в 1972 році в Брюсселі. А в 1979 році була запущена у виробництво серія алюмінієвих дисків для легкових автомобілів і розроблена технологія для переробки шин, які утилізували в паливо для промислових печей.

Вісімдесяті роки почалися для Бріджстоун з епохальної події — святкування п'ятдесятиріччя компанії^{[ненейтрально]}, але це було лише початком цілої серії перемог, таких як розробка революційних технологій і придбання цілих компаній.

У США дві компанії Бріджстоун і Файрстоун було об'єднано в єдину організацію, і 18 липня 1990 року компанія заснувала «Бриджстоун/Файрстоун Європа» (BFE), яка стала відігравати координуючу та централізіруючую роль до 1994 року, поки не змінила назву на «Європейську Штаб-квартиру».

У 2001 році компанія Бріджстоун була визнана світовими виробниками машин як провідна компанія з виробництва шин Run-flat — це Potenza RE040 RFT^{[джерело?]}. Внаслідок цього компанії BMW і Lexus прийняли RE040 RFT як оригінальну комплектацію для своїх найпрестижніших^{[ненейтрально]} спортивних моделей Z8 і SC430. На початку 2002 року на Женевській автомобільній виставці компанії Бріджстоун і Контіненталь оголосили про співпрацю в галузі розробки і технічного удосконалення шин Run-flat.