COBOL

Кобол (COBOL, COmmon Business Oriented Language) — компільована мова програмування високого рівня, використовується в економічній галузі і для розв'язання бізнес-задач, створена на початку 1960-х років. Синтаксис Коболу дозволяє писати програми, текст яких близький до живої англійської мови, тому до програм на Коболі немає потреби додавати коментарі; тобто вони є самодокументованими. Кобол дозволяє ефективно працювати з великими об'ємами даних, він насичений різноманітними можливостями їхнього пошуку, розподілення та сортування; складність структур даних, які можливо описати засобами Коболу, практично необмежена. На Коболі розробляються великі та дуже великі проєкти, що складаються з мільйонів рядків сирцевого коду.

COBOL
Парадигма Процедурне програмування,
Об'єктно-орієнтоване програмування
Дата появи 1959
Творці Грейс Гоппер, Вільям Селден, Гертруда Терні, Говард Бромберг, Говард Дісконт, Вернон Ривс
Розробник ISO, CODASYL і Американський національний інститут стандартів
Останній реліз 2014[1]
Система типізації сильна, статична
Основні реалізації OpenCOBOL, Micro Focus International
Діалекти HP3000 COBOL/II, COBOL/2, IBM OS/VS COBOL, IBM COBOL/II, IBM COBOL SAA, IBM Enterprise COBOL, IBM COBOL/400, IBM ILE COBOL, Unix COBOL X/Open, Micro Focus COBOL, Microsoft COBOL, Ryan McFarland RM/COBOL, Ryan McFarland RM/COBOL-85, DOSVS COBOL, UNIVAC COBOL, Realia COBOL, Fujitsu COBOL, ICL COBOL, ACUCOBOL-GT, COBOL-IT, DEC COBOL-10, DEC VAX COBOL, Wang VS COBOL, Visual COBOL, Tandem (NonStop) COBOL85, Tandem (NonStop) SCOBOL (a COBOL74 variant for creating screens on text-based terminals)
Під впливом від FLOW-MATIC, COMTRAN, FACT
Вплинула на PL/I, CobolScript, ABAP
Звичайні розширення файлів .cbl, .cob або .cpy
 COBOL у Вікісховищі

Hello world

 
        IDENTIFICATION DIVISION.
          PROGRAM-ID. HELLO-WORLD.
       *
        ENVIRONMENT DIVISION.
       *
        DATA DIVISION.
       *
        PROCEDURE DIVISION.
        PARA-1.
	  DISPLAY "Hello, world.".
       *
             EXIT PROGRAM.
          END PROGRAM HELLO-WORLD.

Історія

Головним розробником цієї мови була Ґрейс Гоппер, яка поклала в основу Коболу ідеї мови FLOW-MATIC (у розробці компілятора якої вона брала участь).

  • У 1959 році пройшла конференція CODASYL (Conference on Data System Languages) темою якої було створення єдиної мови для реалізації ділових задач. У цьому ж році з'явились перші специфікації мови Кобол.
  • У 1962 році був прийнятий перший міжнародний стандарт Кобола.
  • Специфікації Коболу приймалися у 1960, 1985, 2002 роках.

На даний час[коли?] мова продовжує використовуватися й розвиватися, до неї додаються нові концепції (наприклад об'єктно-орієнтоване програмування), підтримка нових технологій (XML, SOAP), розробляються нові компілятори.

Спадщина

Програми на COBOL уряди і підприємства використовують повсюдно на різноманітних операційних системах z/OS, VME, Unix, OpenVMS і Windows. 1997-го року Gartner Group звітувала, що 80% підприємств світу використовують програми на COBOL з більш ніж 200 мільярдами рядків написаного коду і ще 5 мільярдів рядків коду пишеться щорічно.[2]

У 2006 і 2012 огляди Computerworld виявили, що більш ніж 60% організацій використовують COBOL (більш ніж C++ і Visual Basic .NET), і що для половини з них, COBOL використовувався для більшості їх внутрішнього програмного забезпечення.[3][4] 36% управлінців сказали, що вони планували міграцію з COBOL і 25% сказали, що вони хотіли б, якби це було дешевше. Хоча, деякі підприємства мігрували свої системи з дорогих мейнфреймів на дешевші, новіші системи, при цьому продовжуючи використовувати COBOL.[3]

Примітки
  1. http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue_ics/catalogue_detail_ics.htm?csnumber=51416
  2. Kizior, Ronald J.; Carr, Donald; Halpern, Paul. Does COBOL Have a Future?. The Proceedings of the Information Systems Education Conference 2000 17 (126). Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 30 вересня 2012.
  3. Mitchell, Robert L. (4 October 2006). Cobol: Not Dead Yet. Computerworld. Процитовано 27 квітня 2014.
  4. Cobol brain drain: Survey results. Computerworld. 14 березня 2012. Процитовано 27 квітня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.